Олександра Путря – маленька художниця родом з Полтави. Життя дівчини дуже рано обірвалося через важку недугу – Сашенька хворіла на лейкемію.
За свої 11 років вона встигла намалювати понад 2000 чудових картин, за які отримала кілька солідних нагород.
Золота медаль Христа Спасителя «За життя гідне людини» (1998 р.), Орден Святого Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» (2000 р.), старовинна ікона в срібному окладі «Христос Вседержитель» (2001 р.), національна премія Всеіндійського дитячого об’єднання «Неру Бал Саміті» – «Каласарі Авангард» (2001 р.) – все це було винагородою за великий і неосяжний талант маленької художниці. В Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) ім’ям Саші Путрі названа зала дитячої творчості.
Народилася Олександра 2 грудня 1977 року. З перших місяців її життя батьки почали помічати неабиякий хист доньки до малювання. Зовсім скоро воно перетворилося на таку ж природну потребу Саші, як їжа та сон.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
В три роки дитина вільно і впевнено тримала в руках олівець чи пензель, виводячи на листку красиві і плавні лінії. Все навколо вкривалося фарбами, коли маленька сідала за улюблене заняття, тому батькові довелося обладнати для доньки спеціальну художню майстерню.
Будь-які спроби привчити дівчинку до традиційного малюнку закінчувалися безуспішно. Саша добре знала, що саме вона хоче зображати, і довіряла своїй надзвичайній уяві.
Хто ж знав, що в 6 років Олександрі поставлять такий страшний діагноз – лейкоз…
Її тіло ставало слабшим і кволішим, а от талант тільки міцнішав. Під час лікування її картини стали ще унікальнішими і автентичнішими. Вона почала зображати персонажів з індуїстської філософії, різних богів та міфічних істот.
Рідні дитини робили все, що було в їхніх силах, але нічого не допомагало. Після 5 років невпинної боротьби Саша відчула, що більше не хоче змагатися зі смертю.
Останній малюнок дівчинка створила, лежачи на лікарняному ліжку. Поруч з нею був її вірний і терплячий друг – тато. Вона приклала його руку до листка, обмалювала її, а потім зробила так само з власним відбитком. Доповнила малюнок зображенням зірки Сіріус, на якій Саша завжди хотіла побувати.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Редактори “Цікаво про” сподіваються, що її мрія таки здійснилася.
З 1989 року відбулося більше ста персональних виставок Саші Путрі в багатьох країнах світу, про дівчинку було знято кілька документальних фільмів і написана документальна повість. Про такий талант неможливо забути, та й не треба! Бо ця дитина була й справді поцілована Богом.
Чи подобаються Вам картини дівчинки?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Та хіба так можна – проміняти ювілей рідної матері на вечірку з друзями?Я ще за місяць до свята попередила сина з невісткою. А вони сидять у телефонах, голови не підіймають – тільки кивають у відповідь
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
