Спробую розповісти вам причину нашої сварки. У нас з чоловіком нещодавно народився син. З того часу я пішла в декрет. Справ по дому у мене багато, тому не дивно, що я не встигаю зробити все. Особливо це стосується прибирання в квартирі. Хоча я намагаюся підтримувати порядок, а готувати у мене виходить набагато краще. А ще брудний одяг попрати і випрасувати білизну, яка ніколи не закінчується. Днями у нас в гостях була свекруха. Мене вона недолюблює, а синочком своїм захоплюється. Я не претендую на звання найкращої господині, але у своїй сім’ї ми сам з чоловіком можемо вирішити як нам комфортно жити.
Одного дня я пішла на прогулянку з дитиною, а свекруха залишилася вдома. Через дві години ми повернулися і я побачила картину, яка мене обурила. Поки нас не було, свекруха вирішила вимити все у ванній та в кухні. На додачу вона навела свій лад і попереставляла все так, як вважала за потрібне. Я одразу висказала їй все, що думаю. Ніхто не просив її прибирати і лізти у чужий простір. Це мій дім і я тут господиня, а якщо щось не подобається, то її ніхто не змушує тут залишатися. Натомість свекруха також висловила свою думку про те, що я погана господиня і не дбаю про свого чоловіка. Так і виникла сварка. Через декілька днів вона повернулася до себе додому.
Ми вже тиждень не спілкуємося. Я розумію, що не ідеальна, але порядок і чистоту в домі підтримую. На мою думку, ніхто не може собі дозволяти так поводитися в чужому домі. Я не просила в свекрухи допомоги, тому нехай на своїй території командує і розставляє речі як їй до вподоби.
Тож ми зі свекрухою не розмовляємо, а чоловік не знає, як йому поводитися. Я переконана, що така поведінка нікому б не сподобалася. Хоча я розумію, що мати хотіла для свого сина зробити якнайкраще, але він не маленька дитина, може сам розібратися. А я звикла до самостійності і не люблю стороннього втручання. Та виходить, що я погана дружина і невдячна невістка.
А ви на чиєму боці в цій ситуації?
