Емпатію розглядають як високе почуття, яке властиве не кожному. Це можливість відчувати і співпереживати своєму співрозмовнику. Коли емпат спостерігає за тим, хто поруч, то мозок починає активувати ті ж сами ділянки, що у цієї людини.
Ще більш рідкісною є дзеркально-тактильна синестезія, тобто відчуття дотиків лише від спостерігання за ними.
Історія доктора Джудіт Орлов
Доктор медичних наук Джудіт Орлофф працювала психіатром і написала кілька книг у цій галузі.
Жінка за своєю природою емпат, тому завжди краще за інших розуміла таких людей. Вона понад 20 років взаємодіяла із собі подібними і намагалася допомогти їм розвинути свій дар.
Джудіт зрозуміла, що володіє особливими властивостями, коли після чергового сеансу з пацієнткою зрозуміла, що та хоче покінчити життя самогубством. Доктор не звернула на це уваги і не відреагувала та тривожні передчуття. Згодом жінка дізналася, що її пацієнтка дійсно мала спроби суїциду. У практиці Орлофф є багато історій, коли інтуїція її не підводила.
Емпати ніби знаходяться на тих самих хвилях, що й люди поруч, тому вловлюють кожну їхню емоцію. Цей вихор почуттів поглинає їх, а витоки своїх переживань вони не в змозі пояснити логічно.
Саме люди з таким даром завжди готові простягнути руку допомоги, зрозуміти і підтримати рідних та близьких. Однак емпати не лише відчувають чужу енергетику, але й піддаються її впливу.
На цьому моменті варто сказати про недоліки емпатії. Адже постійне співпереживання змушує відчувати стрес. Тому цей дар має дві сторони медалі.
Що на темному боці емпатії?
1. В душі емпата вічна боротьба.
Їм доводиться переживати не лише емоції радості, але й болю, суму чи негативу. На жаль, більший ефект все ж викликають почуття зі знаком мінус.
2. Емпати вразливі перед емоцією зла.
Вони завжди намагаються допомогти оточуючим, тому переймають їхні страждання на себе. Зазвичай, це стосується негативних емоцій.
3. Емпати переймають чужу енергію, яка їх морально виснажує.
Люди з цим даром не можуть пройти повз тих, хто потребує підримки та допомоги. Вони народжені, щоб зцілювати інших. Заради цього емпати часто нехтують собою, власними бажаннями та комфортом. З часом вони втомлюються і виснажуються від своєї діяльності, що змушує на деякий час абстрагуватися від світу, щоб відновитися.
4. Емпат не може повністю відкритися партнерові.
І це вони роблять заради свого обранця. Адже їм доводиться переживати так багато емоцій, що вони б могли лягти тягарем і на другу половинку. Щоб цього уникнути, емпати тримають увесь негатив всередині себе. Якась сторона їхньої душі завжди залишається за завісою таємничості.
5. Внутрішні конфлікти – ще одна темна сторона.
У душі емпатів ведеться постійна боротьба між смутком та радістю, між світлом і темрявою. Тоді, коли переважають негативні емоції, відбувається саморуйнування.
Для того, щоб цей конфлікт не мав впливу на емпата, йому потрібно навчитися розуміти, де його справжні переживання, а де емоції оточуючих. Свої почуття повинні бути на першому місці, а не в закутках душі.
Епати за своєю природою народжені допомагати іншим, але це не означає, що вони завжди повинні жертвувати заради цього собою. Інколи люди не варті їхнього часу, енергії та зусиль. Для того, щоб впоратися з тою нішею, яку призначила їм доля, потрібно знайти баланс між своїми бажаннями та бажаннями людей навколо.
Чи доводилося вам зустрічати емпата?
