Жінки люблять копирсатись у глибині своєї підсвідомості. І роблять це значно частіше за чоловіків. Особливо у важкі для них періоди у житті: після розлуки чи простої невизначеності.
Багато хто думає, що найгостріше депресія випливає на осінь. Що ця пора найбільш жорстоко впливає на психіку.
Та після неї іде “чудова зима”, з брудом, калюжами, дощем, вітрами, що стрибає від -5 до +9 температурою та заходом сонця о 16:00. У такі періоди наш організм виробляє менше «щасливих» речовин, і ми впадаємо в якийсь смуток і тугу.
Будь-який вид нудьги може принести з собою купу нав’язливих думок, які мають наукове визначення — румінацію. Здавалося б, гарно звучить. Але насправді — це розумова жуйка, яка веде не до розв’язання проблем (іноді вигаданих), а навпаки — до їхнього уникнення. Ви просто прокручуєте думки на кшталт «Мій начальник не так на мене подивився, бо хоче звільнити», «У мене все погано», «Мене ніхто не любить», «Васька мені точно зраджує», «Станіслав мене поцілував двічі, повинен був тричі. Значить щось не так., отже, завів іншу жінку» тощо.
У чому небезпека?
Ці роздуми роблять вам боляче + не призводять до розв’язання задач/проблем. Натомість ви в прямому сенсі зациклюєтеся на причинах і наслідках і заводите себе в глухий кут.
Завдяки румінаціям ви зосереджуєтеся на поганому, підсвічуєте це знову і знову. А подібне веде до негативного мислення.
Часто нав’язливі думки призводять до депресій та тривоги.
Переграємо попередній пункт у зворотний бік. Найчастіше румінації якраз і є правильною ознакою депресії.
Румінації призводять до бездіяльності, лінощів та апатії.
І тепер, звичайно, найголовніше питання: як допомогти собі, коли вже нікуди далі жувати ці огидні думки, а ви все жуєте, як корова на лузі?
Насамперед дозвольте собі 10 хвилин пожувати, якщо так хочеться. Але як тільки 10 хвилин минули, зав’язуйте! Якщо сталося справді щось неприємне, не треба тікати від поганих думок. Це не геніальна втеча із Шоушенка, а втеча від самого себе, що за своєю суттю марна справа. Спогади вас потім спіткають. Обробіть інформацію, переваріть, а потім займіться своїм звичайним життям.
Якщо є можливість поспілкуватися з близьким, то зробіть це. Запитайте про їхнє життя або досвід подолання схожих проблем.
Займіться справою. Мабуть, це найкраща порада всіх часів та народів, яка підійде на всі випадки життя. Головне, щоб заняття вимагало від вас достатньої психічної енергії. Краще обрати якесь інтелектуальне заняття.
Переформулюйте. У вас є нав’язлива думка, вам треба схопити її за хвіст (розпізнати) і перетворити на іншу думку, до якої можна підібрати рішення.
Тобто, замість “Начальник точно хоче мене звільнити” – “З яких об’єктивних причин, крім косого погляду, я вирішила, що мене хочуть звільнити?” або “Що я можу робити краще у своїй роботі, щоб бути незамінним співробітником?”
Ведіть щоденник румінацій. У ньому має бути сім наступних питань:
1) Коли нав’язливі думки запустилися?
2) Що їх запустило? Яка ситуація?
3) Як ви себе почували?
4) Як довго нав’язливі думки тривали?
5) Про що вони були?
6) До якого стану ви себе довели подібними думками?
7) Як ви справилися з собою і розірвали хибне коло хибних думок?
Пропрацювавши усі питання ви зрозумієте, що насправді проблеми немає. Все відбувається лиш у вашій голові.
А вас бувають такі думки? Як справляєтесь з ними?
