Я зустріла своє справжнє кохання після того, як припустилася найбільшої помилки у своєму житті.
Відома американська акторка Керрі Бредшоу казала: “Можливо, наші помилки є творцями нашої долі”.Здається, що нам спочатку потрібно розбитися на тисячі уламків, щоб нарешті стати одним цілим.
Коли у нас є кохана людина, то ми вкладаємо багато внутрішньої сили та енергії у ці стосунки, у нас всередині ростуть великі надії.Однак, згодом ми розуміємо, що все це було марно.Саме такий випадок є прикладом найгіршого кохання. Наше серце та сподівання вмить розбиваються на тисячі маленьких шматочків.Нас турбує тільки одне питання “Чому у нас нічого не вийшло”?
Так, ми часто можемо робити помилки у стосунках.
Ми обираємо людей, які поруч з нами, на підставі тих потрібних життєвих уроків.Ми не здатні змінити себе та своє життя до невпізнанності за декілька днів. Ми місяцями можемо відштовхувати зміни, триматися за старе життя.Тільки залишившись на самоті зі своїм внутрішнім Я ми починаємо усвідомлювати всі необхідні зміни та помалу приймати їх у своє життя.
Згодом, здається, що це не була звичайна помилка, а дещо більше. Цей урок був нам потрібний для того, щоб ми зрозуміли – що ми очікуємо від кохання?Що ми можемо дати та отримати у цих стосунках?
Звісно, що буває таке кохання, яке ми довго не можемо відпустити з нашого серця і всіляко будемо його повертати назад.Але це не змінить того факту, що нам його розбили до болю, тим самим немов плюнули в душу….
Нам потрібно припуститися цієї помилки.Можливо, що саме ця ситуація покаже вам справжнє кохання вашого життя. Нам потрібно розбитися на мільйони маленьких та крихких уламків, щоб зрозуміти одну істину – як ми можемо стати одним цілим?
Часто ця помилка – це стосунки, які вже приречені на біль та розлуку. Їх не потрібно починати або ж не затримуватися в них так надовго. Однак, ми думали, що ось воно – кохання нашого життя, тому до останнього трималися за відносини та не хотіли йти.Але без цього болючого уроку ми б ніколи в житті не зрозуміли, що таке дійсно справжнє та щире кохання. І яка це рідкість – зустріти саме його.
У нас завжди є вибір – залишитися у цих стосунках чи бути самотньою.Адже це не тільки одна сторона медалі, але й постійна боротьба очікування та реальності, суперечки своїм ідеалам та стандартам.Скільки б разів після чергової сварки ми не переконували себе, що це всього-на-всього тимчасові труднощі, наступного разу все стає тільки гірше.
Тому що це не доля.Це черговий життєвий урок для нашого Я.
Наші помилки даються з великим болем та душевною гіркотою.Вони розбивають нас, а разом з тим – й наші уявлення про ідеальну картинку стосунків, романтизовані ідеали та принципи, яких ми дотримувалися колись.
На самоті нам потрібно постійно думати й аналізувати наші вчинки й слова. Шукати відповідь на запитання “чому?” та розуміти, що тепер у житті існуватимуть зовсім інші уявлення про справжнє кохання.Ми не можемо заховатися від правди, тому потрібно її прийняти й жити далі.
Це стан, який треба відчути та пережити.Ми здатні й надалі кохати й бути коханими, дарувати щастя та турботу комусь, хто також буде робити нас щасливими.Але ми також можемо з гордістю та впевненістю йти, знаючи, що колись поряд обов’язково буде гідна людина.
Кохання нашого життя нас чекає.Тому, коли ми нарешті її випадкового зустрінемо та зрозуміємо, що це, то не будемо згадувати про минулі переживання та невдалий гіркий досвід.
Наше кохання прийде до нас, коли ми будемо готові та знатимемо, що ми заслуговуємо на те, що справді бажаємо.Але ці відчуття вже будуть іншими, не такими, як колись.Адже після того болю та розчарування ми будемо вже сприймати кохання за іншими стандартами та внутрішніми відчуттями.
Ми шукатимемо у партнері не шалену пристрасть та запальний вогонь, а душевний мир та спокій.Для нас вже не буде важлива зовнішність, а енергія, якою вас насичує кохана людина.
Згодом, ми повільно починаємо усвідомлювати, що партнер пробуджує в нас наше внутрішнє Я, дає нам силу та натхнення ставати кращою версією себе, підтримує та підштовхує на зміни. Кохана людина повинна робити вас кращою та надихати на все нове та невідоме вам раніше.
І саме тоді ми нарешті зрозуміємо, що найбільша помилка, якої ми припустилися колись, стала потрібною вказівкою до Кохання всього нашого життя
Помилки – це наші найбільші вчителі у житті?
