Яка поведінка є неприпустимою для вас в ставленні до дітей?
1. Крик.
Якщо ви кричите на дитину, то це означає, що ви зовсім безпорадні перед нею. Батьки, які кричать на дитину, є невпевненими в собі людьми, в них зовсім нема терпіння. Тому дитина боїться. Щобільше, вона звикає до крику і в майбутньому їй здаватиметься, що це нормально.
2. Глузування.
Не треба ніколи, чуєте, ніколи сміятися зі своїх дітей. Це має бути ваше життєве кредо. А ще гірше, якщо ви це робите при комусь сторонньому. Якщо вам здається, що ви жартуєте, то дитина може сприйняти це по-іншому.
3. Відсутність підтримки.
Пам’ятаєте історії успішних людей, які казали, що батьки їх завжди підтримували? Будьте і ви такими для своїх дітей. Що, як не ваша підтримка і віра в дитину може давати їй сили?
4. Порівняння з іншими дітьми.
Дитяча психіка цього просто не витримує. Якщо ви когось ставите в приклад дитині, то вона, звісно, думає, що є гіршою. Вам здається, що ви симулюєте дитину, мотивуєте її, але насправді усе не так. Після такого діти стають невпевненими і закрити людьми.
5. Контроль в особистому житті.
Звісно, важко зрозуміти, що твоя дитина виросла. Спочатку їй дарує квіточку сусід з садочку, а потім зі школи хтось провів, згодом твоя дівчинка вже йде з кимось за руку в парку. Не треба лізти зі своїми повчаннями і власним досвідом. Не треба стежити. Ви ж можете просто запитати, навіщо це все шпіонство?
6. Високі вимоги.
Для вас ваша дитина завжди найкраща, але вам цього мало. Хочете зробити з неї найспортивнішу, найрозумнішу, найкрасивішу, найохайнішу… Залиште в дитині дитину і особистість, вона — не ваша лялька.
7. Ігнорування.
Якщо ви будете ігнорувати її проблеми і саму дитину, то згодом зовсім втратите її. Якщо дитина не отримує підтримки вдома, то шукатиме її поза ним. Звідси й беруться погані компанії, набагато старші партнери і повна недовіра до батьків.
Погоджуєтесь?
