Алла була як і всі жінки. Вийшла заміж, народила дітей. Її сім’я жила в селі. Коли сини повиростали, то переїхали в місто. Чоловік став випивати все частіше. Довелося їздити матері до дітей, щоб зайвий раз ляпала не отримати.
– Розлучися з ним! – радила подруга! – Куди ж тобі на старості років таке життя! Ти маєш себе берегти! Хочеш, то живи на моїй дачі!
– Та, що ти! Не зручно якось!
– Там і так роками ніхто не приїжджає. Напевно все позаростало травою. Але там поруч ставок, сарайчик маленький з дровами й кусок землі. Влітку би дала собі раду, а взимку доведеться палити.
– Дякую тобі!
Син завіз маму зі всіма її речами на ту дачу. Алла стала прибирати у будинку, розклала одяг, косметику, свої улюблені приправи й прянощі. Вона обожнювала готувати. Знала всі тонкощі кожної спеції й куди їх додавати, щоб було дуже смачно.
Наступного дня вона стала босими ногами на траву і глибоко вдихнула солодке повітря, навколо співали пташки: “Нарешті я щаслива!”, подумала жінка.
Вона за тиждень причепурила будинок, скопала кілька рядків і посадила овочі, пообрізала старі гілки з кущів малини.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Продукти купувала у найближчій крамничці. Недорогі, якраз так, щоб вистачало на неї.
Якось Алла варила суп. У хаті стояв такий апетитний запах, що напевно до воріт було чути. Жінка вийшла на ґанок і помітила облізлого кота, що терся мордою об край дверей.
– Що, зголоднів, рудий? – посміхнулась до нього та і пішла по мисочку для нового друга.
Кіт швиденько зів суп і більше не покидав Аллу. Спав біля неї, любив ходити за господинею по п’ятах: до магазину, на ставок, на город.
Якось ввечері жінка з котом поверталися зі ставка і помітила біля брами чорну дорогу машину. Підійшла ближче і побачила солідного мужчину за кермом, напевно він рибалив:
– Я перепрошую, а ви не підкажете, де я поблизу можу набрати чистої води? – ввічливо спитав той.
– Так ходімо зі мною, на подвір’ї колодязь, там і наберете. – запросила його Алла.
– Дякую вам! Я он чекаю на товариша, в мене колесо пробилось, а запасне я, як на зло, не взяв з собою.
– Зрозуміло! Ви може голодний з дороги? Я суп свіжий зварила.
– Ой, ви така добра! З радістю! – посміхнувся чоловік. – Запах просто дивовижний! Де ви так навчилися готувати? Дуже смачно!
– Я просто люблю готувати й знаю, які приправи треба додати, щоб було добре!
– Я маю для вас пропозицію. Ви б могли готувати для мене? Я дуже добре платитиму! Я живу сам і часу на це не вистачає, а їсти в столових мені набридло. Мій водій би вас забирав і привозив назад. Хоча б двічі на тиждень?
– А чому б і ні! – люб’язно додала жінка. – Може хочете добавки?
– Ох, ви читаєте мої думки!
Вони познайомились, обмінялись телефонами. З через три дні по Аллу приїхав особистий водій, котика теж взяли з собою. Вони заїхали на ринок, купили продуктів на 4 дні й жінка приступила до готування. На тій кухні було все, що потрібно: нові каструлі, комбайни, міксери, все таке сучасне і дороге.
Через кілька годин на плиті вже був зварений борщ, тісто підходило для пампухів, нарізався салат, м’ясо запікалося в духовці. А які там стояли аромати! Алла ще й туди накупила прянощів. Тим часом котик тихо спав на дивані, в кінці йому діставались відрізки від м’яса чи хвостики від риби.
Алла приїжджала у понеділок та четвер. Через місяць на столі на неї чекав великий букет квітів і конверт з зарплатою. Не дивлячись всередину, Алла сховала його в сумку і приступила до готування.
– Як добре, що підробіток знайшовся! Не доведеться осінь, зиму жити на холодній дачі, винайму собі маленьку квартиру. – тішилась вона.
Минали дні. Жінку знову зустрічали букети. А якось ще й записка: “Дякую, вам, Аллочко! Тепер я люблю повертатися додому!”
А того вечора господар повернувся з роботи раніше і вони разом сіли попити чаю. Розговорились, посміялись. Потім він сам підвіз Аллу і котика додому. А ще запросив на вихідних порибалити. І вона погодилась.
Настала осінь. Чоловік освідчився Аллі, вони розписалися, запросили в ресторан найближчих людей. Пізніше жінка зібрала всі свої речі та котика й поїхала до свого коханого. На щастя, їй більше не доведеться сумувати на старенькій дачі. Тепер вона любляча і потрібна дружина.
А що ще потрібно для щастя?
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Мама привезла з села багато яблук, я вийшла за цукром і зустріла колишню свекруху
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Чому шкіра обличчя сохне: 5 секретів зволоження, які працюють краще, ніж дорогі креми!
Народний засіб очищає нирки, усуває пісок, слиз, розчиняє камені та лікує цистит! (Як виявилось це міф)
12 корисних уроків від мільярдера Уоррена Баффета
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Тест для уважної нареченої: віднайди багатого нареченого
Мало хто знає, наскільки емоційний дикий очеретяний кіт
Чому досвідчені антиквари раді відшукати стару швейну машинку
3 важливі стадії розвитку сина! Це має знати кожна мама
Виберіть одне з зображень лотоса, і отримаєте пораду, яку ви зараз потребуєте
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Швидкий рецепт смачних і пухких рогаликів
Простий та смачний рецепт домашнього хліба, який має бути у кожної господині
