Алла була як і всі жінки. Вийшла заміж, народила дітей. Її сім’я жила в селі. Коли сини повиростали, то переїхали в місто. Чоловік став випивати все частіше. Довелося їздити матері до дітей, щоб зайвий раз ляпала не отримати.
– Розлучися з ним! – радила подруга! – Куди ж тобі на старості років таке життя! Ти маєш себе берегти! Хочеш, то живи на моїй дачі!
– Та, що ти! Не зручно якось!
– Там і так роками ніхто не приїжджає. Напевно все позаростало травою. Але там поруч ставок, сарайчик маленький з дровами й кусок землі. Влітку би дала собі раду, а взимку доведеться палити.
– Дякую тобі!
Син завіз маму зі всіма її речами на ту дачу. Алла стала прибирати у будинку, розклала одяг, косметику, свої улюблені приправи й прянощі. Вона обожнювала готувати. Знала всі тонкощі кожної спеції й куди їх додавати, щоб було дуже смачно.
Наступного дня вона стала босими ногами на траву і глибоко вдихнула солодке повітря, навколо співали пташки: “Нарешті я щаслива!”, подумала жінка.
Вона за тиждень причепурила будинок, скопала кілька рядків і посадила овочі, пообрізала старі гілки з кущів малини.
Продукти купувала у найближчій крамничці. Недорогі, якраз так, щоб вистачало на неї.
Якось Алла варила суп. У хаті стояв такий апетитний запах, що напевно до воріт було чути. Жінка вийшла на ґанок і помітила облізлого кота, що терся мордою об край дверей.
– Що, зголоднів, рудий? – посміхнулась до нього та і пішла по мисочку для нового друга.
Кіт швиденько зів суп і більше не покидав Аллу. Спав біля неї, любив ходити за господинею по п’ятах: до магазину, на ставок, на город.
Якось ввечері жінка з котом поверталися зі ставка і помітила біля брами чорну дорогу машину. Підійшла ближче і побачила солідного мужчину за кермом, напевно він рибалив:
– Я перепрошую, а ви не підкажете, де я поблизу можу набрати чистої води? – ввічливо спитав той.
– Так ходімо зі мною, на подвір’ї колодязь, там і наберете. – запросила його Алла.
– Дякую вам! Я он чекаю на товариша, в мене колесо пробилось, а запасне я, як на зло, не взяв з собою.
– Зрозуміло! Ви може голодний з дороги? Я суп свіжий зварила.
– Ой, ви така добра! З радістю! – посміхнувся чоловік. – Запах просто дивовижний! Де ви так навчилися готувати? Дуже смачно!
– Я просто люблю готувати й знаю, які приправи треба додати, щоб було добре!
– Я маю для вас пропозицію. Ви б могли готувати для мене? Я дуже добре платитиму! Я живу сам і часу на це не вистачає, а їсти в столових мені набридло. Мій водій би вас забирав і привозив назад. Хоча б двічі на тиждень?
– А чому б і ні! – люб’язно додала жінка. – Може хочете добавки?
– Ох, ви читаєте мої думки!
Вони познайомились, обмінялись телефонами. З через три дні по Аллу приїхав особистий водій, котика теж взяли з собою. Вони заїхали на ринок, купили продуктів на 4 дні й жінка приступила до готування. На тій кухні було все, що потрібно: нові каструлі, комбайни, міксери, все таке сучасне і дороге.
Через кілька годин на плиті вже був зварений борщ, тісто підходило для пампухів, нарізався салат, м’ясо запікалося в духовці. А які там стояли аромати! Алла ще й туди накупила прянощів. Тим часом котик тихо спав на дивані, в кінці йому діставались відрізки від м’яса чи хвостики від риби.
Алла приїжджала у понеділок та четвер. Через місяць на столі на неї чекав великий букет квітів і конверт з зарплатою. Не дивлячись всередину, Алла сховала його в сумку і приступила до готування.
– Як добре, що підробіток знайшовся! Не доведеться осінь, зиму жити на холодній дачі, винайму собі маленьку квартиру. – тішилась вона.
Минали дні. Жінку знову зустрічали букети. А якось ще й записка: “Дякую, вам, Аллочко! Тепер я люблю повертатися додому!”
А того вечора господар повернувся з роботи раніше і вони разом сіли попити чаю. Розговорились, посміялись. Потім він сам підвіз Аллу і котика додому. А ще запросив на вихідних порибалити. І вона погодилась.
Настала осінь. Чоловік освідчився Аллі, вони розписалися, запросили в ресторан найближчих людей. Пізніше жінка зібрала всі свої речі та котика й поїхала до свого коханого. На щастя, їй більше не доведеться сумувати на старенькій дачі. Тепер вона любляча і потрібна дружина.
А що ще потрібно для щастя?
