Я довгий проміжок часу працювала в дитячому будинку. Хочу вам сказати, що ця робота точно не підійде людям зі слабкими нервами. Дивуюся, як мене колись туди занесло взагалі. Кожного разу проливала сльози, коли з’являлася нова дитинка. Чоловік дуже на мене злився, просив звільнитися, оскільки я сама не своя. Але ці діти – вони для мене найцінніше!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Сьогодні я хочу розповісти вам історію, яка запам’яталася мені найбільше.
Одного разу нам зателефонували з лікарні та повідомили, що скоро до нас привезуть новонародженого хлопчика, йому нещодавно виповнився всього 1 рочок. Батьки потрапили в автоаварію, загинули на місці, родичів немає, тому до нас.
Хлопчика привіз до нас поліцейський. У маленького Діми були дуже великі очі, він з подивом поглянув на мене. Я бачила, що він переживав і шукав свою маму. Зовсім не плакав.
Я акуратно взяла його на руки, його серденько настільки голосно билося в грудях, що мені здавалося це чую не тільки я, але і всі навколо.
«Не переживай» – тихо прошепотіла йому на вушко. Він кліпнув оченятами, а вони одразу наповнилися сльозами, які швиденько почали скочуватися по тендітних щоках.
Не знаю чому, але цієї ночі я взяла його ночувати до своєї чергової кімнати. Мені дуже хотілося прочитати йому казочку та приголубити. Хлопчик солодко заснув, а його серденько далі продовжували битися зі всіх сил.
Я старалася завжди більше часу проводити з Дмитриком. У мене складалося враження, що він переживає чомусь набагато більше, ніж всі інші дітки.
– Не потрібно з ним церемонитися! Він сирота, не привчай його до ласки та любові. – грубо промовила стара нянечка.
А я так не могла вчинити. Не хотіла її слухати, продовжувала оберігати Діму, завжди бавилася з ним та читала казочки. А невдовзі, мене звільнили. Сказали, що в дитячому будинку не потрібно настільки сильно привикати до сиріт або ж ставитися до них по-особливому. Мені цього точно ніколи не зрозуміти.
Хочу вам сказати, що я навідалася до Діми, але вже як його мати! Так, я його всиновила. Я просто не могла його залишити там. Ось так у мене зявився синочок. Я не вважаю, що мій вчинок якийсь особливий – просто дуже мені захотілося подарувати цій дитині дім та тепло. Невже це вважається чимось надприродним?
Я зробила все, що було у моїх силах. Подарувала кращу долю цьому хлопчику. Я більше не могла з ним розлучитися.
А ви підтримуєте вчинок жінки?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
