Ми з чоловіком Анатолієм завжди тяжко працювали, щоб твердо стати на ноги. Всяке у житті траплялось, але ми впорались і зараз маємо власний магазин та готельно-ресторанний комплекс. Це наша справа життя. Бізнес приносить хороший дохід. Нашому єдиному сину Артему оплатили навчання, купили власну квартиру та зіграли весілля. Тепер можна пожити й в своє задоволення.
Артем з дружиною Аліною живуть окремо. Алінка дівчина хороша, скромна, сама родом з села. Сина нашого кохає, смачно готує, для нас це головне.
Батьки Аліни живуть в селі. Батько працює комбайнером, а мама секретарем у сільраді. Сват у нас простий, працьовитий чоловік. Ну а сваха, напевно, після весілля Артема та Аліни подумала, “що вхопила Бога за бороду”.
А справа ось в чому… Минуло року у нашої свахи Таї був ювілей 50 років. День народження вона вирішила справляти у місцевому кафе. Декілька разів дзвонила, щоб ми зі знижкою їй привезли червону рибу, ікру та ще різні смаколики. По родинних стосунках, ми погодились.
Настав ювілей. Зібралось багато гостей. Усі дарували квіти, подарунки та конверти з грошима. Тая бережно усі конверти складала у коризину. Коли прийшла наша черга, ми стали вітати нашу сваху. Чоловік подарував їй розкішний букет з бордовими трояндами, а я вручила конверт з 500 доларами. Тая подякувала нам. Ми пішли сідати за столик. А я не помітила, чи поклала наш конверт Тая до решти в корзину.
Свято вдалось на славу. Смачна кухня, домашні страви, Тая свиню не різала майже рік. Готувала її спеціально на свій ювілей.
У розпал свята я зайшла до вбиральні, зачинилась в кабінці, аж раптом почула, що хтось голосно свариться в туалеті. Це була сваха з моєю невісткою.
“Аліно, ну твої свекри скнари. Поклали мені на День народження тільки 500 доларів в конверт. Такі гроші, такий бізнес крутять, а мені тикнули як подачку. Я не думала, і не гадала. Ми ж родичі тепер. Як так можна?”- не зупинялась Таїсія.
Аліна виправдовувала нас, казала, що так не гарно, що дарованому коню в зуби не заглядають. І щоб матір не псувала їй стосунки з Артемом, бо вона дуже його кохає.
Я не витримала, і вийшла з кабінки. Таїсія з переляку не знала, куди подіти очі. Я сказала чоловіку, що мені стало зле, ми попрощались з усіма гостями, викликали таксі й поїхали додому.
Вдома я про все розповіла чоловікові. Ми вирішили не псувати життя молодим, а зі свекрами зустрічатись тепер будемо дуже рідко. Нікому не дозволимо нами користуватись. Ми взагалі могли подарувати їй сервіз! А Ви як вчинили б?
