Ми з чоловіком Анатолієм завжди тяжко працювали, щоб твердо стати на ноги. Всяке у житті траплялось, але ми впорались і зараз маємо власний магазин та готельно-ресторанний комплекс. Це наша справа життя. Бізнес приносить хороший дохід. Нашому єдиному сину Артему оплатили навчання, купили власну квартиру та зіграли весілля. Тепер можна пожити й в своє задоволення.
Артем з дружиною Аліною живуть окремо. Алінка дівчина хороша, скромна, сама родом з села. Сина нашого кохає, смачно готує, для нас це головне.
Батьки Аліни живуть в селі. Батько працює комбайнером, а мама секретарем у сільраді. Сват у нас простий, працьовитий чоловік. Ну а сваха, напевно, після весілля Артема та Аліни подумала, “що вхопила Бога за бороду”.
А справа ось в чому… Минуло року у нашої свахи Таї був ювілей 50 років. День народження вона вирішила справляти у місцевому кафе. Декілька разів дзвонила, щоб ми зі знижкою їй привезли червону рибу, ікру та ще різні смаколики. По родинних стосунках, ми погодились.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Настав ювілей. Зібралось багато гостей. Усі дарували квіти, подарунки та конверти з грошима. Тая бережно усі конверти складала у коризину. Коли прийшла наша черга, ми стали вітати нашу сваху. Чоловік подарував їй розкішний букет з бордовими трояндами, а я вручила конверт з 500 доларами. Тая подякувала нам. Ми пішли сідати за столик. А я не помітила, чи поклала наш конверт Тая до решти в корзину.
Свято вдалось на славу. Смачна кухня, домашні страви, Тая свиню не різала майже рік. Готувала її спеціально на свій ювілей.
У розпал свята я зайшла до вбиральні, зачинилась в кабінці, аж раптом почула, що хтось голосно свариться в туалеті. Це була сваха з моєю невісткою.
“Аліно, ну твої свекри скнари. Поклали мені на День народження тільки 500 доларів в конверт. Такі гроші, такий бізнес крутять, а мені тикнули як подачку. Я не думала, і не гадала. Ми ж родичі тепер. Як так можна?”- не зупинялась Таїсія.
Аліна виправдовувала нас, казала, що так не гарно, що дарованому коню в зуби не заглядають. І щоб матір не псувала їй стосунки з Артемом, бо вона дуже його кохає.
Я не витримала, і вийшла з кабінки. Таїсія з переляку не знала, куди подіти очі. Я сказала чоловіку, що мені стало зле, ми попрощались з усіма гостями, викликали таксі й поїхали додому.
Вдома я про все розповіла чоловікові. Ми вирішили не псувати життя молодим, а зі свекрами зустрічатись тепер будемо дуже рідко. Нікому не дозволимо нами користуватись. Ми взагалі могли подарувати їй сервіз! А Ви як вчинили б?
