Після смерті коханої дружини Мирослав ще більше занурився в роботу. Він не звертав увагу на інших жінок, хоча багатьом хотілося отримати такого перспективного нареченого. Претенденток навіть не лякало те, що в чоловіка було двоє дітей. Ще б пак, адже матеріальне благополуччя все перекривало.
Кожного вечора батько повертався додому, де на нього із докором дивилася донька Аліса.
– Чому ти так пізно повернувся? Знову було багато справ на роботі?
Ігор був старшим сином, який недолюблював сестру. Він завжди ревнував до неї батьків, які нібито приділяли дівчинці більше уваги. Насправді мама з татом однаково любили своїх дітей, але вони знали, що син вдався характером в бабусю: такий же вічно незадоволений.
Згодом діти виросли. Ігор одружився з дівчиною, чиї батьки колись дружили з його мамою. Відверто кажучи, Мирослав недолюблював тих людей, адже вважав їх занадто жадібними.
Син оселився в Тамари, адже вона була єдиною дитиною. З батьком вони почали бачитися рідко. З сестрою брат також не особливо старався підтримувати зв’язок.
Мирослав раптово дізнався про важку хворобу. Лікування практично не допомагало, тому чоловік вирішив скласти заповіт. Він розділив своє майно між рідними дітьми і попросив Ігоря:
– Сину, подбай про свою молодшу сестру. Крім тебе, у неї більше нікого немає.
– Годі, тату. З Алісою все буде гаразд. не пропаде.
– Поясни, чому ти її так не любиш?
– До чого тут це? Вона просто давно не маленька дівчинка.
– То ти не виконаєш мого прохання, так?
– Та виконаю, виконаю.
Невдовзі батька не стало. Син переїхав у його квартиру разом з дружиною, хоча вона офіційно належала сестрі. Мирослав віддав Ігореві їхній заміський будинок.
Тамара не барилася і почала наводити у новому помешканні свої порядки.
– Для чого ти це робиш? – здивувалася Аліса, коли побачила, як дружина брата ховає їхні сімейні фото і виставляє свої.
– Бо я тепер тут живу.
– І що з того? На цих знімках мої батьки, а ще бабуся з дідусем…
– Мені байдуже. Навіщо тримати цей цвинтар на видному місці?
До них в гості також часто навідувалася мати Тамари. Вона була підступною і хитрою жінкою. Про Мирослава згадувала добрим словом, але неодноразово повчала Алісу:
– На чоловіків не можна надіятися. На словах вони обіцяють золоті гори, а на ділі….
Такі розмови були не просто так. Жінка переживала, щоб до заміжжя Аліси вони втсигли відібрати її законну частку в бізнесі. Адже потім з появою чоловіка все могло ускладнитися. Матір наказала Тамарі подбати про те, щоб дівчина посварилася зі своїм хлопцем. Так у них з’явилося б більше часу для своїх афер.
Одного вечора Аліса йшла додому, коли раптом до неї пристав незнайомець і почав її обіймати. Вона ледве вирвалася з його рук. Проте добрі люди втсигли зробити фото і показати їх хлопцеві. Після цього Славко не вірив у жодні виправдання своєї обраниці.
Через деякий час сестра побачила стурбованого брата і запитала, що трапилося. Він сказав, що з бізнесом проблеми і потрібно терміново переоформити деякі документи. Одним словом, дав Алісі на підпис декілька листків. Правду дівчина дізнала випадково.
– План моїх батьків спрацював: Аліса залишилася і без хлопця, і без бізнесу, – раділа Тамара.
– Це правда? Чим же я заслужила таку ненависть? – розплакалася Аліса.
Дівчина вибігла з дому і подалася у невідомому напрямку. Посеред незнайомого парку вона зупинилася і сіла на лавку. Раптом до неї підійшла черниця. Жінка поцікавилася, чому Аліса плаче. Та розповіла їй усю свою історію.
– Не хвилюйся, дитинко. Бог подбає про те, щоб кожен отримав по заслугах, – заспокоювала її жінка.
Зрештою, Аліса вирішила податися в монастир. Тамара з Ігорем були задоволені таким розвитком подій. У подружжя не було проблем з грішми, але з дітьми не складалося. Згодом між ними все частіше траплялися сварки. Чоловік став настільки жадібним, що дорікав дружині за кожну витрачену копійку. У будь-якому разі всі непорозуміння зводилися до звинувачень в тому, що Тамара не могла народити дитину.
Якось після чергового скандалу Ігор сказав:
– Ми можемо всиновити дитину.
– Я не хочу потім мучитися із дитиною з поганими генами, – відказала дружина.
– Чому ти одразу так погано думає про людей?
– А ти на себе глянь! Хіба забув, яка ти вчинив із сестрою?
Ігор намагався не згадувати про Алісу…
З віком у чоловіка розпочалися проблеми зі здоров’ям. Він боявся смерті, тому почав навідуватися в монастир за рекомендацією авторитетної співробітниці. Після чергового візиту в храм Ігорю здалося, що він побачив та щось таке рідне і знайоме…То були мамині очі. Раптом йому стало погано й потемніло в очах.
– Тут була моя сестра! – сказав він, отямившись.
– Вам чимось допомогти? – перелякано запитала одна із прихожанок.
Чоловік ще деякий час посидів у монастирі. Він спостерігав за черницями, але серед них так і не побачив ту, яку шукав. Зрештою Ігор вирішив їхати додому, а за ним потайки спостерігала Аліса, яка тепер мала нове ім’я – Марія.
– Я простила тобі, брате, – прошепотіла вона зі сльозами на очах, благословивши його.
На які думки вас наштовхнула ця історія?
