Пенсіонери потребують допомоги від своїх близьких. Адже у літньому віці вони стають немічними, хворими і самотніми.
Невістка Вероніка зайшла до Дарини Борисівни зі словами:
– Я хочу відвезти вас в одне місце, яке вам точно сподобається. Збирайтеся.
Старенька одразу налякалася, адже вона давно переживала про те, що одного дня невістка здасть її в будинок для пристарілих.
– І що це за місце? – вирішила уточнити Дарина Борисівна.
– Скоро дізнаєтеся, – відказала Вероніка.
Дарина Борисівна переїхала жити до невістки, коли захворів її син. На лікування потрібні були гроші, тому у відчаї матір продала свою квартиру. Та це не допомогло врятувати сина. З Веронікою жінка ніколи не ладнала, але й сварок між ними не було.
Натомість з онучкою Марійкою бабуся проводила багато свого часу. Її старенька любила найбільше на світі, тому не дивно, що вона миттю запитала:
– А я з Марійкою ще побачуся?
– Звичайно, – здивовано відказала Вероніка. – Годі розмов, збирайтеся хутчіше.
Оскільки в Дарини Борисівни було скромне майно, то усе необхідне помістилося в один невеликий вузлик. Разом з ним вона вийшла зі своєї кімнати, попрощалася з рідними стінами і відправилася в невідомість.
Дорогою Дарина Борисівна багато думала про те, чому невістка лише зараз наважилася відвезти її в будинок для пристарілих. Насправді вона могла зробити це дуже давно.
– От ми і приїхали, – заявила Вероніка.
Старенька виглянула у вікно. Навколо був ліс, виднілася річка, а над нею гори. Краса!
Лише згодом з’ясувалося, що невістка хотіла зробити приємний подарунок матері свого чоловіка у день його народження.
– Чоловік одного разу розказав мені, що ви мрієте про дім на березі річки з видом на природу. От я і вирішила реалізувати це бажання. Тепер ми тут разом житимемо. Квартиру в місті я вже продала! Ось такий сюрприз! Згодом на решту суми купимо однокімнатне житло для Марійки, адже воно їй знадобиться.
На очах Дарини Борисівни виступили сльози. Вона не знаходила слів, що описати своє щастя. Справді вона все життя мріяла про те, щоб прокидатися з неймовірним краєвидом на природну красу.
Старенька пригорнулася до невістки.
– Не сумуйте, Дарино Борисівно! Я завжди буду поруч з вами.
Жінки, обійнявшись, попрямували у новий дім.
А ви піклуєтеся про своїх близьких?
