Бабуся з дитинства займалася моїм вихованням, адже батьки постійно пропадали на роботі. Її смерть стала для мене великим і несподіваним горем. У спадок старенька залишила мені свою квартиру, в яку я згодом переїхав.
У мене розпочалося студентське життя. Я почав самостійно себе забезпечувати, ремонтуючи різноманітну техніку. Батьки лише подарували мені старенький “Жигуль”, на якому я часто катався.
Я саме їхав в інститут, коли мене занесло на мокрій дорозі. Трапилася аварія, в якій я розбив машину і пошкодив собі руку. Травма була доволі серйозною, тому про роботу з дрібними деталями можна було забути на тривалий проміжок часу.
На цьому негаразди не закінчилися. Мати серйозно захворіла. Лікування була надзвичайно дорогим. Ми зрозуміли, що доведеться продати бабусину квартиру. Мені було прикро, що я не зміг її вберегти, адже це була пам’ятка про стареньку. Того дня перед сном я довго згадував про неї і шкодував про те, що доведеться зробити.
Тієї ночі мені наснилася бабуся, яка вказувала на підвіконник. Зранку я прокинувся і вирішив, що це знак. Мабуть, потрібно підлити вазонок, який там стояв.
Однак наступного дня сон повторився, але цього разу старенька наполегливо намагалася зрушити горщик з місця, кидаючи на мене докірливі погляди.
Я прокинувся й оглянув підвіконня. Нічого дивного чи незвичного там не було. Що б могли означати ці марення?
Все прояснила третя ніч, коли бабуся уві сні змогла розбити вазонок. Це викликало у неї усмішку. Зранку я кинувся до горщика. Переставив його і побачив, що у підвіконні є таємна схованка. Я відкрив її ножем і запхав руку всередину. Там була невелика коробочка, а в ній золоті прикраси.
Ми продали коштовності, а вилучених грошей вистачило не лише на лікування, але й покупку нової машини. Квартиру продавати не довелося. Бабуся врятувала нас, за що я тепер дякую їй кожного дня.
Чи намагалися з вами зв’язатися люди, які пішли на той світ? Діліться своїми історіями.
