У моїх сусідів троє синів. Найстаршому – 5 років, середньому – 3, а молодшому – 1. Подейкують, що подружжя планує народжувати й четверту дитину. Жінка була хорошою сусідкою і завжди здавалася мені приємною. Інколи навіть занадто.
Між нами завжди були нормальні стосунки. Проте річ в тому, що багатодітна матір постійно просить чужих людей відводити її дітей в садочок. Навіть мій чоловік одного разу потрапив під цю акцію, коли відвозив туди нашу доньку.
Жінка і до мене декілька разів зверталася з таким проханням, але мені ніколи не виходило. Та нещодавно я дізналася, що моя дочка може потрапити в одну групу з середнім сином сусідки. Вона цьому факту дуже радіє, а от я – ні. Адже я прекрасно розумію, що на мої плечі впаде відповідальність за всіх дітей і мені доведеться одній водити їх в садочок.
З одного боку, відмовляти жінці не хочеться, а з іншого, не знаю, чи готова я так ризикувати. Троє дітей потребують пильної уваги. Як мені з ними усіма переходити дорогу? Не розірватися ж! Мабуть, доведеться з нею делікатно поговорити на цю тему, адже безпека малечі понад усе…
Тепер думаю, які слова підібрати для цієї розмови, щоб не образити сусідку…
А як би ви вчинили в такій ситуації?
