Випадково я натрапила на коментар до однієї статті в соціальних мережах і буквально обурилася.
Жінка просила порадити їй, як відівчити трирічну доньку прокидатися посеред ночі і кликати до себе маму з татом.
Матусі ділилися своїм досвідом і пропонували різні варіанти. Хтось пояснював, що у цей складний період батькам потрібно було поруч зі своїм малюком. Адже він потребує уваги і почуття безпеки. Згодом воно минеться само собою. Головне терпіння.
Проте один із коментарів відрізнявся від інших і завів мене в ступор.
Одна жінка розповіла, що їй допомогло у подібній ситуації. На це знадобилося всього два дні. Та суть цього способу настільки жорстока, що у дитини однозначно залишаться психологічні травми на все життя.
Її донька у такому ж віці прокидала серед ночі і кликала своїх батьків або самостійно приходила до них. Це все супроводжувалося криками та плачем. Виявляється, що мама з татом не придумали нічого кращого, ніж замкнутися в спальні на ключ. Дві ночі малеча ридала під дверима, а на третю більше не приходила. Батьки щасливі, що змогли досягнути бажаного результату таким легким шляхом.
Я не розумію вчинку цих людей. Адже хіба можна бути такими байдужими і безсердечними стосовно власної доньки? Хіба вони не розуміють, як змусили дівчинку страждати? Усі ми час від часу втомлюємося, але як можна закритися і не впускати до себе дитину? Як можна ставити власний відпочинок вище, ніж благополуччя малятка?
Батьки не допомогли доньці, коли та була беззахисна і налякана. Важко уявити, які емоції вона пережила.
Не розумію, як можна спокійно спати, якщо під дверима плаче твоя дитина?
Пригодую своє дитинство, коли у мене був схожий період. Мені було лячно засинати одній. Батьки багато працювали і завжди були втомлені, адже крім роботи у них було троє дітей. Проте жодного разу вони не покинули мене, коли я потребувала їх посеред ночі. Мама або тато приходили в мою кімнату, обіймали і заспокоювали. Після цього я поверталася до спокійного сну.
Мені прикро, що є такі жорстокі батьки. Адже з дітьми не можна так поводитися.
Мабуть, я ніколи не зрозумію їхнього вчинку. Для мене це аморально і безсердечно.
А що ви думаєте з цього приводу?
