Час біжить настільки швидко, що інколи навіть не встигаєш помітити, куди поділися ці роки. Однак за допомогою фотографій багато моментів можна залишити у своїй пам’яті назавжди.
Саме так зробив Хуа Юньцін, який мешкає в китайському місті Чженьцзян. Ще у 1980 році його настільки вразив пейзаж храму Цзиншань, що він вирішив зробити собі там знімок разом із донькою. Хто б міг подумати, що це стане багаторічною традицією?
Чоловік любив багато фотографувати, тому через рік, опинившись на березі того самого озера, він вирішив потворити кадр з донькою. Навіть з тих двох світлин було помітно, як сильно змінилася дівчинка. Це надихнуло батька на експеримент. Юньцін з донькою регулярно повертався на одне і те ж місце, щоб зробити черговий знімок.
До 1985 року фотографії були чорно-білими і лише потім вони стали кольоровими. Цікаво, що на кожному кадрі зображені різні емоції та пози.
Можна одразу зрозуміти, що у 1986 році батько з донькою не лише гуляли берегом озера, але й купалися в ньому, адже вони обоє вдягнені в купальні костюми. А в 1987 році, коли дівчинка пішла в перший клас, Хуа трішки засумував.
А вже в 1992 році не до веселощів було доньці. Проте навіть поганий настрій не змусив зруйнувати традицію. Наступних кілька років дівчинка з радістю продовжувала робити знімки.
Разом із героями експерименту змінювалося й місто. Бурхливий економічний розвиток впливав на інфраструктуру. Замість зарослого буряну навколо озера з’явилася розчищена набережна.
У 1997 році дівчина закінчила школу, а на її обличчі з’явилася зрілість. Батько також став більш поважним чоловіком. На жаль, у 1988 році традицію було порушено, але потім благополучно відновлено.
Фотографію не вдалося зробити через те, що донька провела рік на стажуванні у Японії. Однак Хуа знайшов вихід з цієї ситуації. Він з’єднав у фотошопі дві світлини: на одній дівчина стоїть у повний зріст, а на іншій – він на традиційному місці.
Донька так і залишилася жити в Японії, але вона більше не дозволяла собі робити пробіли в експерименті. Кожного року вони з татом робили фото, коли вона приїжджала в гості.
Спостерігаючи за цими знімками, можна побачити, як на обличчі Хуа з’являлися зморшки. Старість – це невідворотний процес нашого життя.
Уже у 2008 році чоловік став дідусем, а на фотографії з’явилася онука.
У 2012 році дітлахів побільшало, як і кількість людей на знімку. Після святкування 40-річного ювілею, Хуа вирішив оприлюднити результати свого експерименту в пресі та на сторінках соціальних мереж.
Чоловік з трепетом ставиться до свого альбому і не збирається переривати його. Можливо, колись на знімках Хуа буде разом зі своїми правнуками.
Протягом багатьох років відбулося багато змін, але храм Цзиншань залишився непорушним з 1980 року. Напевно це в чомусь навіть і символічно – світ змінюється, але щось залишається постійним і дозволяє нам зрозуміти, як змінилися ми самі.
А вам сподобалася така традиція?
