Батьки заборонили дочці спілкуватись із подругою та її сім’єю, бо вони сповідували іншу віру

У нашому селі більша частина населення – віряни. Зокрема, і моя сім’я. Щонеділі ми ходили до церкви, я з мамою співала у хорі, дотримувались усіх постів.

Та були сім’ї, які сповідували іншу віру. Мої батьки трохи їх недолюблювали. Адже бачення на цінності у них різні.

В одній такій родині жила моя подруга, Уляна. Ми вчились в одному класі. Ми дуже добре спілкувались, ніколи не конфліктували. Та батьки були не в захваті, що я з нею в тісних дружних стосунках. 

Уляна була хорошою дівчиною, доброю, щедрою. Завжди приносила якісь смаколики і ділилася ними зі мною.

Батьки Уляни дуже хотіли третю дитину, але вочевидь, здоров’я не дозволяло. 

Старшого брата Уляни, Дмитра вони взяли з дитбудинку. Довго не могли завести дитину і наважились на такий крок. Невдовзі Бог послав їм Улянку. Батьки були щасливі, але вони завжди мріяли про величезну сім’ю. Тому вирішили вдочерити ще одну дівчинку, Марію. Їй було 13 рочків. Марічка постійно крутилась біля Уляни. Та ми були не проти, що у нашій компанії з’явиться третя людина. Та й ми були майже одного віку – нам було по 16 років.

Дмитро був дуже красивим парубком. Темний, кучерявий, кароокий. Він припав мені до душі.

– Такий гарний у тебе брат. Хочу собі такого чоловіка – жартувала я з подругою. Звичайно, я б не вийшла за нього заміж. Та й батьки не дозволили б..

– Та він навіть не подивився б на тебе. Ти не достатньо красива для нього – відповіла Уляна.

Мене дуже образили та зачепили її слова. Та я нічого не сказала. І спілкуватись не перестала. А за декілька тижнів і взагалі забула за ці слова.

До мене в гості прийшла Марічка і почала розмову:

– Знаєш, я випадково почула, як Уляна сказала батькам, що кохає Дмитра. Мама розповідала, що так неправильно. Є безліч інших хлопчиків. Але Уляна все стоїть на своєму..

Нашу розмову підслухала моя мама. Ввірвалась у кімнату з криками:

– Я ж казала, що ці люди не живуть за Божими правилами. Не варто тобі більше з ними бачитись.

 Мама вигнала Марічку і наказала їй більше до мене не приходити. Вона вважає, що такі люди нічого хорошого мене не навчать..

А як ви вважаєте, мама має право забороняти дитині спілкуватись з кимось? Чи правильно так робити?

Viktoria