Діти – квіти життя! Безперечно, так воно і є, але чи ці квіти належать лише батькам? Ось в чому питання.
Я працюю психологом вже 20 років і бачила стільки зруйнованих життів молодих людей, які так і не змогли стати самостійними, вільними від батьківської опіки, що й на калькуляторі не злічити.
“Живу заради дітей”
Нещодавно до мене прийшла жінка, яка все життя присвятила своїм 2 синам, поки її чоловік будував свій бізнес, про який завжди мріяв. Тепер хлопці виросли і залишили сімейне гніздо, щоб в якийсь момент створити власне, а вона гадки не має, як жити далі.
У неї не залишилося нічого: ані мрій, ані планів на майбутнє, ані друзів… Все поклала на жертівник материнства. Тепер вона в усьому звинувачує своїх дорослих синів, всіляко маніпулює, щоб викликати в них почуття провини. Та варто було мені поставити їй одне запитання, як вся її картина світу розсипалася на друзки.
– Вони вас просили жити для них?
– Ні!
– Вони забороняли Вам у вільний час займатися справами, які приносять Вам задоволення?
– Ні!
– То в чому ж вони тоді винні? Це був ваш вибір – жити лише їхніми інтересами, мріями.
Дитина “для себе”
Ще одна клієнтка народила дитину “для себе”, бо так і не змогла реалізувати себе в романтичних стосунках. Виросла її донька і потрапила в заручники до матусі, яка все життя руками свого чада здійснювала свої ж мрії.
Так дівчинка щодня відвідувала уроки фортепіано, хоч просто його ненавиділа, обрала спеціальність в університеті, до якої у неї хисту навіть не було, а про заміжжя не думає зовсім, бо до смерті матері планує нею опікуватися, щоб “спокутувати борг”.
Папа Франциск завжди наголошує, що повага до батьків не тотожна самопожертві.
“Батьки є захисниками життя своїх нащадків, але не власниками”, – ці слова він промовив як коментар до Євангельської історії про те, як Марія та Йосиф шукали маленького Ісуса з бажанням переконатися, що він в безпеці, а не з бажанням прив’язати його до себе.
Як тоді бути?
Хороша мама – не та, яка весь свій час присвячує дитині і її інтересам. Хороша мама – це та, яка власним прикладом показує, що від життя треба брати максимум, треба реалізовувати всі свої можливості.
Як маєте вільну хвилину – не намагайтеся заповнити її своїм чадом, побудьте наодинці з самими собою, поспілкуйтеся зі своєю другою половинкою. Діти підуть, а ви одне в одного залишитеся.
Не бійтеся реалізовувати себе як особистість, діти зможуть вами пишатися. Хіба такі стосунки не приносять більше задоволення, ніж залежність, від якої страждатимете ви і ваші найулюбленіші чада?!
Редактори “Цікаво про” повністю погоджуються з думкою психолога. Діти не можуть і не мають бути сенсом нашого життя. Кожен з нас є ковалем свого щастя, тому батьки не мають права перекладати відповідальність за це на своїх дітей. Це складно прийняти, але від правди не втечеш.
Чи погоджуєтеся ви з авторкою статті?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями – можливо, саме цей текст допоможе їм налагодити своє життя
