Ніколи не думали про те, чому деякі люди можуть бути сильними, а хтось залишається слабким? Зараз ми не про фізичну силу, а про моральну стійкість.
Хтось дозволяє собі постійно жалітися на життя, а хтось просто стає та працює, бо вміє зібрати свою волю та сили в кулак.
Не раз я стикалася з думкою людей про те, що людина народжується зі своїм характером, що вона не може сама обрати свій темперамент, але я в це взагалі не вірю, бо це виглядаю так само правдою, як і те, що новонароджені відразу почнуть говорити та правильно рахувати гроші.
Як тільки я чую, що слабкі люди не здатні себе зміни навіть за умови життєвої необхідності, а сильним взагалі не потрібно турбота та любов, то мені відразу хочеться припинити розмову з тією особою і назавжди викинути ці дурні слова з голови.
Всім обов’язково запам’ятати, написати собі червоним чорнилом на робочому столі, або на лобі таку фразу: бути слабким – не патологія. Бути сильним – не даність.
Кожна людина сама для себе вирішує якою їй бути. Ми самі себе формуємо, коли вирішуємо бути сильними чи слабкими, ми обираємо те у чому нам комфортно.
Знайте, що слабка людина не через те, що її мама такою народила, а через те, що її мама дозволила такою бути. Якщо не мама, то хтось інший, адже прожити це життя і бути слабким – важко, майже нереально, коли за тобою немає міцного надійного плеча, яке завжди захистить, забезпечить та дозволить почуватися комусь слабким. Робимо висновок: люди не народжуються слабкими, вони так себе формують, бо звикли до вигідної позиції у цьому житті.
Сильною людиною робить саме життя. У декого просто немає вибору, бо інакше не може жити гідно, та так, як вважає за потрібне. Чомусь, я думаю, о всі сильні колись все одно були слабкими, а змінилися під впливом певних подій, яким зараз точно завдячують.
Люди сформували стереотип про те, що люди, які на перший погляд максимально принципові, наче зі сталі не потребують похвали та підтримки, та найчастіше саме сильна людина вимагає до себе мінімальної уваги та розуміння того, що її життєво необхідно знати, що вона таки зможе чогось досягти, що у неї вірять.
Сильні люди не отримують постійного задоволення від щоденної боротьби з самими собою, адже вони швидше відчувають втому, вони частіше розчаровуються та шукають швидких розв’язань складних задач. Вони насправді бояться самотності більше, ніж слабкі люди.
Бути сильним означає – постійно боротися за своє місце під сонцем, постійно працювати та заново щодня вчитися довіряти, бо всі хочуть тебе обманути, проте союзників просто необхідно ж мати, ось тому кожен день є твоїм випробовуванням на міцність.
Я закликаю усіх сильних людей берегти один одного! Бо тільки ви зможете порозумітися, тільки ви прекрасно розумієте, що і як болить від тієї вашої могутньої сили.
А ви погоджуєтеся з цією думкою?
