Приблизно за два місяці до мого ювілею, мені почали телефонувати родичі та друзі і розпитуватися, коли їм приїжджати на святкування. Спочатку, я вирішила всім говорити, що ще не визначилася з остаточною датою. А вже за тиждень до ювілею сказала всім, що не хочу цього року святкувати День народження і тому не збираюся нікого запрошувати.
Більшість людей поставилася з розумінням, а інші на мене образилися. Це ж така велика дата! Чому ти не хочеш святкувати? Замість цього, ми вирішили з чоловіком прогулятися по місту, смачно повечеряли в ресторані, а вдома переглянули комедійний фільм. Якщо поруч з вами є кохана людина, то більше нічого не потрібно для щастя.
Чому так, спитаєте ви? У мене на те є аж цілих 6 причин:
Мені вже набридло це генеральне прибирання перед приїздом родичів. За декілька днів до святкування потрібно щоразу все ретельно прибирати. Звичайно, я підтримую чистоту, але все ж…
У мене такі родичі, що будуть ретельно оглядати кожен сантиметр моєї квартири. А ще, мені набридло накривати величезні столи, які просто ломляться від тарілок та страв. Оскільки гостей у мене завжди багато, то потрібно всіх смачно накормити. Ніхто ніколи не телефонував мені і не пропонував свою допомогу. Всі потім вночі розходяться, а я лише ходжу та прибираю.
Спочатку ти біжиш в супермаркет та скуповуєш продукти, а потім ще два дні стоїш біля плити і готуєш. На своєму дні народженні ти не відпочиваєш, а перетворюєшся одразу в трьох людей: офіціанта, куховарку та прибиральницю. “Ми тут з родиною вип’ємо за твоє здоров’я, а ти біди м’ясо розігрівати”.
Не можу розуміти, для чого на День народження запрошувати так багато людей. Адже це твій, особливий день. Саме в цей день, іменинник може розслабитися та робити те, що йому заманеться. Але ж ні, часто в іменинника навіть ніхто думки не питає. Можуть прийти без попередження і залишитися в тебе святкувати аж до самісінького ранку. Набридли ті, хто мені дійсно не близький.
У мене є такі далекі родичі, яких я бачу лише два рази на рік. І вони дуже ображаються, якщо я їх не запрошую. А потім на святкуванні про них починають питатися, мовляв, а чому вони не приїхали? Ти їх не запрошували. Ось тут і починаються інтриги, образи та скандали. Тому, цього разу я не стала взагалі нікого запрошувати!
Немає у вас настрою під час святкування? А кого це повинно хвилювати? Ви зобов’язані веселити гостей. Зустрічати їх, розповідати щось, посміхатися. Ну якщо не хочеться тобі цього? Тоді що? Нікого це не хвилює.
А ви погоджуєтеся з написаним?
