Борис довго не міг забути розмову з Анною. Декілька разів хотів зателефонувати, ось просто залишилося натиснути на кнопку виклику – але ні, не виходило. Здавалося, що сумнівні думки починають його з’їдати зсередини. Звідки Анна могла дізнатися про його сестру?
Чоловік з легкістю міг дізнатися будь-яку дрібницю про життя Анни. Він мав надійні зв’язки та знайомих, які могли у цьому допомогти. Здавалося, що дівчина не все про себе розповіла. Або приховує якийсь секрет. Спершу Боря думав, що з часом вона прийде та першою все розповість добровільно, не хотів тиснути на неї.
Але дівчина удавала, немов нічого такого не трапилося і все нормально. Однак зараз, коли у гру вступив ще один гравець, то ситуація змінилася.
Декілька разів Борис розмовляв з начальником безпеки у своєму офісі та просив надати доступ до всіх документів, однак в останній момент він навіть не міг взяти до рук потрібну теку. Переконував, що це просто дурні думки та сумніви, не більше. Не варто звертати увагу та це. Але одного дня він наважився це зробити.
Чоловік пообіцяв собі зранку перед дзеркалом – якщо нічого поганого не знайде, то вибачиться перед дівчиною та більше ніколи не буде у ній сумніватися. А якщо будуть якісь цікаві моменти, то… Борис сподівався, що не знайде нічого, бо не хотів робити боляче собі та Анні.
– Миколо, привіт. У мене таке прохання до тебе, я…
– Треба знову перевірити – колега засміявся – А по твоєму розгубленому виразу обличчя я впевнений, що це якась дівчина, яка тобі не байдужа.
– А ти звідки знаєш?
– Та ти вже третє з тиждень до мене підходиш з таким проханням. Я вже такому не дивуюся, чесно.
– На цей раз я вже доведу справу до кінця. Ти просто дізнайся, де вона вчилася та працювала, хто її батьки.
– Знаю, не перший раз таке роблю. А чому тебе взагалі це так турбує? Невже щось таке трапилося, що ти аж спати не можеш. Такі синці під очима, погляд втомлений та каву постійно п’єш.
– Вона знає про Ольгу….
– Що? Звідки? Цього не може бути! Ти напевно їй сам випадково розповів.
– Ні, я цієї теми уникав
– Тоді як вона могла про неї дізнатися? Вона тобі не казала, звідки у неї така інформація?
– Казала, що нещодавно влаштувалася на одну роботу. А там колеги говорили на обідній перерві, і тема зайшла про сестру і хтось…
– Ну не звучить, як аргумент. Швидше за все, вона цю історія вигадала на ходу. Анна – ім’я гарне. Напевно, вона дуже красива.
– Так, вона дуже приваблива. Чекай, вона колись до нас на співбесіду приходила, здається, на нову посаду. Десь мало бути її резюме! У відділі кадрів нема?
-Друже, тільки не кажи, що ти почав знайомитися з нашими стажистами на співбесіді. Невже у тебе в житі все так погано?
– Ні, ми познайомилися у ресторані. А потім, через декілька днів вона прийшла на співбесіду, я побачив її у коридорі.
– Хм, досить дивно. Спершу – зустріч у ресторані. Потім – випадкова співбесіда, ще й на нашому поверсі був саме той кабінет. А зараз виявляється, що вона дещо знає про твою сестру.
– Так, надто великий збіг обставин. Будь ласка, знайди її резюме.
– Не хвилюйся, я тобі зателефоную одразу, як знайду щось цікаве про неї
– Але, будь ласка, не кажи нічого секретареві у відділі кадрів. Бо я Танюшу знаю – ще та пліткарка, одразу таке щось цікаве вигадає у своїй білявій голові та всім піде про це розповідати. Не хочу бути темою для розмов цього тижня.
– Ти мене знаєш, я буду мовчати, немов води в рота набрав!
Борис вийшов на вулицю. Здавалося, що серце от-от вистрибне з грудей. Руки тряслися від хвилювання, а на чолі виступили краплі поту. До кінця робочого дня не знаходив собі місця, був неуважний та незграбний. Після розмови з Миколою чоловік прокрутив у голові тисячу та один варіант розвитку події. Боявся, що друг знайде щось погане. Невже Анна брехала йому? Ні, він відмовлявся у це вірити. Не хотів навіть думати про такий розвиток подій.
Боря намагався не зважати на дівчат. На першому місці у нього була робота, він не давав волю емоціям та почуттям. Однак, коли він побачив Анну, то здалося, що у нього поцілила блискавка! Постійно думав про її посмішку та очі, засинав та прокидався з думкою про неї. Хотів чути її голос та цілувати її губи.
Ввечері, після того, як колеги вже пішли додому, Анна постукала до кабінету відділу кадрів. Поцікавилася, чи Сергій Васильович підписав її заяву про звільнення. Так, підписав, але потрібно ще за законом 2 тижні відпрацювати. Вона знала, що зможе домовитися про дистанційне відпрацювання.
Вона знала, що Сергій – хитра та підла людина, обов’язково розповість Борису про угоду. А після того буде насолоджуватися своєю перемогою. Дівчина пішла до туалету та заплакала. Вона жаліла, що не розповіла Борису про все першою. Картала себе за такий вчинок. Можливо, нічого страшного ще не трапилося? Можливо, що у неї є шанс на щасливий кінець?..
Як ви вважаєте – краще приховувати від людини правду, але зберегти стосунки чи навпаки?
