Борщ, що лікує і тіло, і душу: якими особливими секретами володіють українські військові

Рибак Богдан із позивним “Волинський” знайшов свій дієвий метод терапії: військовий щодня знімає процес приготування своїх страв та ділиться з глядачами в інтернеті.

За освітою Богдан – юрист, який немає ніякого відношення до приготування їжі. Ще у цивільному житті він захоплювався блогерством, ділився своїми знаннями про садівництво та розказував, як дбати про город. А тепер його профіль повністю присвячений рецептам смаколиків для військових.

“Від початку повномасштабної війни вдома я вже не міг всидіти. Сам пішов до військкомату, приєднався до лав ЗСУ. Мене направили до протитанкового артилерійського дивізіону. До кухні мене тоді ще не підпускали, але наше меню мені, чесно кажучи, не дуже подобалось. Тож коли попередній наш кухар демобілізувався за станом здоров’я, я зрозумів, що цей мій шанс. Працювати кухарем на війні складно: у тебе немає ні перерв, ні відпочинку. Ти постійно готуєш. А коли не готуєш – думаєш, що б приготувати на завтра, або продукти купуєш, або переоблік робиш. Але мене це не злякало”, – розповідає старший кухар господарчого відділення взводу забезпечення Богдан Рибак.

І хоча справа забирає майже весь вільний час, Богдан впевнений, що воно того варте. Бо саме з таких відео люди розуміють, як живуть на війні, чим там годують і чого потребують військові.

“Сьогодні я повернувся зі складу, отримав чимало продуктів: квасоля в томатному соусі, ікра кабачкова, консервована кукурудза, салат закусочний, масло вершкове, цибуля, морква, картопля, червоні яблука, згущене молоко, сік з апельсинів, сардини, шпроти, домашні кури заморожені, ковбаски баварські, хліб білий і чорний, темний шоколад, вафлі, печиво, енергетичні батончики і консервовані персики, – перераховує продукти Богдан. – Цю “розпаковку” я зняв на відео і опублікував”.

Як каже кухар, меню на день повністю залежить від того, що є “на складі”. Але продуктів на фронті зазвичай вистачає, тому і страв можна приготувати чимало. Тут важливо також орієнтуватись на побажання бійців. Серед основних вимог – щоб було схоже на домашню їжу. Однією з найбільш популярних страв є борщ. Богдан знає більше десяти рецептів. Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

“Меню зараз у нас дуже різноманітне, повторюються лише перші страви. Два рази на тиждень я готую червоний борщ і один раз на тиждень зелений борщ, – розкриває секрети кухні Богдан. – От якраз рецепт щавлевого борщу по-здолбунівськи, я питав у своєї дружини, бо точно не памʼятав, як він готується. А ще нам часто сирки плавлені передають, які тут не дуже їдять. Тому дружина розповіла мені рецепт сирного супу, де вони головний інгредієнт. Хлопці від такої ідеї були у захваті”.

Богдан Рибак свої вміння постійно вдосконалює, багато рецептів шукає в інтернеті. Каже, що найважче йому було з бограчем. Довелось передивитись всі можливі рецепти цієї страви, а потім ще й адаптувати до своїх реалій. Але тепер він частенько годує своїх хлопців цим наваристим та смачним супом.

“Взагалі, їжа відіграє важливу роль. Це складова нашої культури, нашого звичного життя. Війна – це ж не привід їсти холодну тушонку з банки, – переконує військовий кухар. – Мені дуже приємно, коли хлопці їдять мої страви – особливо борщ, з приготування якого я вже став майстром – і кажуть: наче мама приготувала. На війні робота кухаря – це не лише про калорії та вітаміни, а більше навіть про психологічну терапію для бійців”.

Психологиня Ольга Євланова каже, що це дуже правильний підхід: “У психотерапії це називається “підтримувати передбачуваність”. Потрібно виконувати дії, які хоча б емоційно повертають до мирного життя. І можливість їсти страви, що так схожі на рідні, домашні – це чудова емоційна батарейка. Це наче острівець миру в тому хаосі, який наші хлопці бачать на війні”.

А яка ваша улюблена страва? Діліться з нами в коментарях

VikaB

Популярне