Братові 13 років. Одним словом, підлітковий вік, тож він з усіх сил намагається виглядати і поводитися, як дорослий чоловік.
Нещодавно заявив матері, що тепер сам поповнюватиме собі гроші на рахунок. Ми були тільки за! Нехай вчиться самостійності.
Купила Миколі картку на 100 гривень. Скільки радощів було!
Сів собі у куточку і вводить цифри. Я йому й кажу:
– Братику, ти цифри обережно вводь і номер свій кілька разів перевір про всяк випадок.
Малий знервувався, тільки й фиркнув у відповідь:
– Не маленький, і без тебе розберуся якось!
Розібрався… Прибіг до мене з переляканими очима і каже:
– Вже 3 години пройшло, а грошей на рахунку нема.
Дивлюся сповіщення в повідомленнях, а мій Микола скинув гроші на геть інший номер. Цифри переплутав місцями…
– Що ж тепер робити?
Наступного ранку я пішла до мобільного оператора. Думала, консультанти зможуть якимось чином повернути назад ці кошти. На жаль, все, що я чула: “Вибачте, наша компанія таких послуг не надає. Це ж ваша особиста помилка. Нашої провини тут нема”.
Я трохи засмутилася. 100 гривень, а таки гроші, тим більше в такий скрутний для країни час.
– Дівчино, зачекайте! – я вже майже вийшла з торговельний залу, коли раптом до мене підбіг симпатичний консультант. Змилосердився, мабуть.
– От, що Вам пораджу. Зателефонуйте на цей номер і поясніть все, як є насправді. Може, підуть Вам на зустріч.
А й справді! Треба спробувати. Раптом вийде повернути свої гроші…
Зателефонувала на номер. Слухавку взяла маленька дівчинка, яка дитячим голосочком сказала:
– Альоо.
Я попросила її покликати до телефону когось з дорослих.
– Слухаю Вас! – впевнено й серйозно сказав чоловік по той бік слухавки.
Я все йому розповіла. Він спокійно вислухав, подивився в повідомленнях доньки, що гроші таки справді надійшли на її рахунок і сказав, що все поверне, як тільки на його карті з’являться кошти.
Так і домовилися.
Кілька днів від нього не було ані звісточки. Я вже думала про себе: “Яка ж ти наївна, Алінко, хіба буде чужий мужик виправляти помилки твого брата?”
Та я недооцінила незнайомця. Наступного ж дня братів рахунок було поповнено на 100 гривень. Чоловік надіслав йому іще одне коротке смс-повідомлення: “Гроші я повернув, але наступного разу намагайся бути уважнішим”.
Не перевелися ще добрі і порядні люди. Завчасно всіх судити за мірками сучасного світу – дуже неправильно. Недарма колись наші бабусі казали: “Всюди є люди і людиська”, тож варто трохи більше довіряти тим, кого нам посилає доля.
Як би вчинили ви на місці чоловіка?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
