Ми з чоловіком побралися в юному віці. Одразу через рік у нас народилася донька, а через два – син. Катя з Костею з дитинства дружили і постійно разом гралися.
Згодом ми отримали трикімнатну квартиру, яку чоловікові дали на роботі. Це були 90-ті роки. Наша сім’я одразу переїхала, бо до цього ми жили з моєю мамою. У нас розпочалося щасливе життя.
Діти пішли до школи, а потім в інститут. Увесь цей час вони не припиняли спілкуватися. У них була одна компанія і спільні друзі.
Згодом у кожного з’явилися свої другі половинки. Костя вирішив, що візьме квартиру в іпотеку, щоб мати своє житло. Катя залишилася у квартирі чоловіка, але вона не була там приписаною. Якийсь час все було гаразд, але раптом між братом з сестрою пробігла чорна кішка. Вони почали постійно сваритися.
У Кості були проблеми на роботі, через які він боявся, що не зможе виплачувати іпотеку. У Каті ж не ладналося в особистому житті. Дочка переживала, що одного дня її чоловік зможе виставити за двері.
Спочатку ми не втручалися у життя наших дітей. Та коли вони дуже сильно посварилися, то вирішили спробувати їх помирити. Одного дня син приїхав до нас в гості. Ми були раді додатковій можливості поговорити з ним наодинці. Однак він заявив, що ми з батьком повинні скласти заповіт і залишити половинку квартири йому, а половину сестрі. Вони планують продати житло після нашої смерті і розділити кошти. Ми не очікували цього почути.
Мені зараз лише 56, а батькові 57. У нас багато планів на майбутнє, а діти вирішили, що ми їм більше не потрібні.
Я не розумію, що трапилося між моїми дітьми. Вирішила ще поговорити з донькою, а та сказала мені, що в брата хоча б квартира буде, а вона може опинитися на вулиці. Очевидно, вони цю тему обговорювали. Мені прикро, що склалася така ситуація, а заповіт завчасно складати не хочу. Це погана прикмета. Чоловік цього ніяк не коментує, а я не знаю, що в такій ситуації робити.
А що б ви порекомендували жінці?
