Отримав чоловік запрошення на весілля. У конверті листівка. На листівці – надрукована в друкарні фраза «На дві персони» була перекреслена ручкою, нижче – приписка «На одну персону». Ми посміялися, чоловік відмовився йти один, запрошення полетіло у відро для сміття. – пише Наталія. – Я навіть не запитувала – чому ж я не догодила нареченій. Відповідь я знала і без цього
Два роки тому дитина Наталії освоїла горщик. Майже повна пачка підгузників, куплених незадовго до отримання цього корисного дитячого досвіду, залишилася лежати без діла. І Наталя вирішила не викидати підгузники, а віддати нужденним.
У групі одній із соціальних мереж з’явилося оголошення «Віддам безкоштовно майже повну пачку трусиків-підгузників 5 розміру. Наявність дитини – обов’язково. Забирати самовивозом. » Фотографія розкритої пачки додавалася.
Як людина, яка майже півтора року щомісяця викладати за підгузники значну суму щомісяця, я розумію – велика пачка, нехай і розкрита, це економія, залежно від марки. Є діти, які нормально переносять дешеві підгузники. А є дітки, яким підходять хороші японські товари.
На оголошення відразу відгукнулася купа народу. Відсіявши «привезіть і дайте грошей за те, що ми вас врятуємо» і профілі зі знімками з курортів, Наталя списалася з молодою і судячи з фотографій – не дуже забезпеченою дівчиною.
Пост провисів всього один день. Увечері до Наталі приїхала та сама дівчина в компанії однорічного малюка і забрала підгузники, віддячивши Наталі шоколадкою.
І цей акт дарування мав для Наталії вельми негативні наслідки.
Вероніка, сестра Наталиного чоловіка, постійний завсідник подібних груп. Особливо активна Вероніка була напередодні свят, коли забирала все підряд, щоб мати подарунки численній рідні, не витративши ні копійки.
Так Наталя стала володаркою радянського нічника і бувалої нічної сорочки.
Так ось. Саме цей пост з підгузками потрапив в поле зору Вероніки. У купі повідомлень, Наталя не помітила повідомлення своєї зовиці. І підгузники дісталися тому, кому вони дійсно потрібні. Дітей у Вероніки немає. Але підгузники їй були життєво необхідні як раз на випадок «непередбаченого народження» дитини. До слова сказати, дітей у Вероніки поки немає.
Скандал, образи, розрив відносин. Наталя знизала плечима і почала жити далі. А ось Вероніка, ображена жадібністю Наталії, всіляко звинувачувала дівчину в будь-якому зручному випадку.
– Увечері, після того як запрошення було викинуто, дзвонить чоловікові Вероніка. Вибачилася і сказала що запрошення вона вручила не те і що є запрошення на 2 персони. Мені це здалося дивним – адже в листівці значилося написане від руки ім’я мого чоловіка. Раз нове запрошення на 2 персони, то ми з чоловіком почали думати про суму, яку ми зможемо собі дозволити подарувати Вероніці і її нареченому. На наступний день чоловік заїхав за новим запрошенням. Приїхав засмучений, на розпитування сунув мені під ніс нову листівку. Так, там запрошення на 2 людини. Чоловік і його мама.
Тиждень після відмови їхати на весілля з матір’ю, був для чоловіка Наталії дуже непростий. І сестра, і мама надзвонювали чоловікові по 100 разів на день, всіляко тиснули на жалість і волали до шляхетності: «Ну як мама прийде одна, без пари?».
– Чоловік їх послав. Прямим текстом заявив, що без мене нікуди не поїде. Сказав, що раз вони не поважають його вибір, то і розмовляти їм нема про що. Вероніка влаштовувала скандали аж до самого весілля. Вранці, в день одруження, коли ми з чоловіком були на роботі, вона написала мені електронною поштою: «Щоб через годину ти була у РАГСі!». Я його проігнорувала, дійсно – раніше треба запрошувати, а не кликати в подібному тоні за годину до церемонії. Чоловікові я подзвонила, він і не проти був піти, раз і мене теж покликали, але відпроситися з роботи у нас обох не було можливості.
Увечері захмеліла Вероніка не полінувалася і приїхала додому до Наталії. Прямо з банкету, не переодягши весільну сукню.
– Через тебе мій брат не повів мене до вівтаря! Через тебе мама весь вечір провела в самоті! Ти зіпсувала мій найголовніший день в житті! Я через себе переступила, тебе запросила! Важко було приїхати? – ридала Вероніка.
Наталя не стала дивитися концерт зовиці до кінця, вона мовчки закрила двері перед носом жінки, яка була напідпитку
– Півроку з дня весілля пройшло, ми так і не спілкувалися. А тут мене амністували. Вероніка зателефонувала і в гості нас запросила. Привід був – п’ятимісячна вагітність. Нас навіть гостями було важко назвати. Нас посадили за порожній стіл, видали список бажаних подарунків на народження малюка і запропонували вибрати – що ми подаруємо. Манеж за 5 тисяч, ліжечко за 7, електронну качелю за 10 тисяч або коляску за 15.
Ми б з чоловіком з радістю щось подарували маленькій дитині, але Вероніка все зіпсувала. Сміючись, вона заявила що з мене ще величезна коробка підгузників, в сплату за той раз, що я її «кинула». Я їй відповіла що такого не було і я їй нічого не винна. І пішло-поїхало. Знову сварка. Чоловік встав на мій захист, чоловік Вероніки – на захист своєї вагітної дружини. Свекруха в конфлікт влізла, всі пересварилися. Я купила найбільшу пачку і відвезла Вероніці. Чемно попросила взяти і забути колишні образи. Хоча найбільше хотілося їй в обличчя їх кинути. Але спокій чоловіка набагато важливіше.
І що Ви думаєте? Мир і дружба? Так як би не так! Вероніка підгузники продала і всім сказала, що я взагалі до неї не приїжджала. Гаразд хоч чек залишився. Чоловікові показала. А він вирішив взагалі зі своєю сім’єю відносини обірвати і перестати спілкуватися. Відчуваю себе винною через це.
В кінці листа Наталя зробила приписку «Я прошу думки з боку. Чи багато моєї провини в події? Поміркуйте, будь ласка».
Невже пачка підгузників – привід для сварки? Або це лише привід?
