Звичайно, що кожній жінці потрібна хоч мінімальна допомога вдома. А особливо, якщо жінка тільки народила. Не зрозуміло, чому чоловікам так важко це все усвідомити? І чи можливо пояснити чоловіку, що самотужки справлятися зі всім домашніми клопотами буває складно? Ось сьогодні свою історію розповість Катерина.
“Після одруження, ми з чоловіком одразу вирішити придбати квартиру в іпотеку. Про дітей не думали, вирішили спочатку розплатитися зі всіма боргами. Але у Бога були свої плани на нас. Через два роки на світ з’явився Михайлик.
Син тоді взагалі не входи в наші плани, ми виявилися не готові до такого, тому в сім’ї розпочалися постійні непорозуміння. Часом нам навіть не вистачало грошей на продукти. Ми навіть інколи думати про те, щоб розлучитися, але в кінцевому результаті рішення знайшлося.
Оскільки мій синочок достатньо підріс, то я його могла залишати разом з бабусею. Моя мама проживає досить далеко від нас, в іншому місті. Тому вся надія була лише на свекруху. То подумала кілька хвилин і неохоче погодилася. Я одразу почала шукати роботу і взяла половину наших витрат на себе.
Я старалася працювати і паралельно створювати затишок вдома, але робота мене настільки сильно виснажувала, шо я просто приходила додому і одразу засинала. Коли ж просила свого чоловіка про допомогу, то у відповідь чула лише незрозуміле бурчання.
Свекруха стала на сторону сина і розповідала мені про те, що вона колись теж мала дітей, працювала і дома прибирала, але ніколи нікому не жалілася і руки не опускала. А я, мовляв, роблю якусь трагедію.
Нашу квартиру було важко впізнати, складалося враження, що на кухні у нас просто звалище посуди, а у ванній кімнаті гора білизни. Я дивилася на це, але нічого не могла зробити. Мені вистачало сил на те, щоб приготувати поїсти нам з чоловіком, сину і випрати деякі його речі.
Звичайно, що я хотіла допомогти своєму чоловіку скоріше закрити питання з іпотекою, але більше не могла триматися, тим більше з його сторони по дому не було жодної допомоги. Я залишила роботу і зайнялася своїми колишніми турботами. І все у нас було добре, але одного разу чоловік заявив мені, що я егоїстична і не дбаю про добробут нашої сім’ї. Не розумію, чому він вирішив мені це сказати? Я ніколи не була лінивою! Завжди розривалася на частини, щоб все зробити, а тут таке. Невже я заслужила таке ставлення до себе?
Що б ви порадили жінці в даній ситуації? Як налагодити відносини в сім’ї?
