Логіка потрібна нам для щоденного життя. Завдяки їй ми розв’язуємо не лише буденні справи, але й усі інші проблеми, які виникають раптово. Проте не всі люди розуміють її цінність та значення. Дехто нехтує своїми розумовими здібностями. Однак їх потрібно активно застосовувати і розвивати.
Для перевірки своїх можливостей спробуйте розв’язати ці логічні задачі:
1. Перерахуй п’ять днів поспіль без використання чисел і їх назв.
2. У сковороду можна поставити дві котлети. Однак у нас є завдання: посмажити три котлети за три хвилини. На приготування однієї сторони йде одна хвилина. Як впоратися із завданням, якщо котлети потрібно посмажити з обох сторін?
3. Піратський скарб знаходиться за 12 кроків від старого дуба на північ і 5 кроків на південь, потім 4 на північ і 11 на південь. Де він заритий?
4. Розв’яжіть приклад на картинці.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
5. Садівник має 10 дерев. Він має висадити їх в 5 рядів так, щоб у кожному з них було по 4 саджанці. Як це зробити?
ВІДПОВІДІ:
1. Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра.
2. За хвилину смажимо з одного боку перших дві котлети. Одну перевертаємо, а на місце другої ставимо третю. Готуємо ще одну хвилину. На третій – перевертаємо третю котлету і повертаємо другу іншою стороною.
3. Біля старого дуба.
4. Вартість однієї піци: 300/3 = 100. Вартість картоплі: 200 – 100 = 100/2 = 50. Вартість хот-дога: 90 – 50 = 40/2 = 20. Отже, піца, картопля і хот-дог разом коштують 170 (100 + 50 + 20).
5. Садівникові потрібно висадити дерева у формі п’ятикутної зірки, щоб в кожній з п’яти ліній буде п’ять дерев.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Скільки задач вам вийшло розв’язати?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
