Одного разу на вулицях Лондона опинилася одна письменниця. Вона натрапила на громадський туалет. Це була окрема будівля з двома входами. На дверях писало: “Вхід для жінок безплатний. Для леді – один пенс”, “Вхід для чоловіків безплатний. Для джентльменів – один пенс”. Звичайно, письменниця здивувалася і стала гадати, в чому ж різниця між жінкою і леді. Раптом до неї підійшов поліцейський. Він ввічливо та обережно запитав, чи не потрібно їй позичити один пенс. А якщо у неї немає дрібних монет, то він, як справжній джентельмен, може прислужити леді.
На перший погляд, англійці здаються занадто манірними, але насправді суть таких правил в тому, що леді та джентельмени завжди готові самостійно заплатити за себе. Вони не чекають, що їм щось впаде з неба просто так. Вони нічого не візьмуть задарма, якщо можуть за це заплатити. А за всі отримані послуги ви почуєте “дякую”, навіть якщо це не є обов’язковим.
Леді та джентельмени у такий спосіб зберігають почуття власної гідності. Свій пенс вони віддають за самоповагу. Адже є люди, які пошкодують навіть дрібну монету, а є ті, хто заплатить, подякує і віддячить в будь-якій ситуації. Натомість вони не чекають, що хтось оцінить їхні старання. На додаток, вони готові безкорисливо допомогти тим, хто цього потребує.
Ми усі народжуємося жінками або чоловіками. Та для того, щоб стати леді або джентельменом потрібно докласти зусиль. Хоча інколи різниця полягає лише в пенсі, якого потрібно віддати. Саме з дрібної монети розпочинається самооцінка. Її можна заплатити або зберегти собі. Вибір свідчить про рівень поваги до себе й до оточуючих. Для того, щоб підняти власну самооцінку потрібно платити, якщо маєш можливість. Потрібно віддячити, якщо маєш можливість. Навіть тоді, коли цього ніхто не вимагає. Леді та джентельмени звикли платити за себе.
А які у вас думки з цього приводу?
