Зі мною у квартирі жив син з невісткою і онучка Василинка.
Те, як поводилась невістка мене зовсім не влаштовувало. Заходжу до них з сином в кімнату. На годиннику 10 ранку. Вона хропака дає.
– Дорогенька, доброго ранку! Підйом!
Дивлюсь – шафа відчинена, речі поскладані.
– Невісточко, а чого ж це ти речі не прасуєш, а одразу до шафи складаєш? Хто тебе так навчив?
Мовчання.
Невістка моя була вкрай лінивою. Відведе онучку у садочок, а сама приходить і далі спить.
Одяг закине у машинку, він випереться, розвішає, а не прасує. Як це мій син має у м’ятих речах ходити?
Торік я їй відпарювач подарувала. Ним набагато простіше користуватись, ніж праскою. Та яке, навіть не витягне з коробки!
Навіть постільки на ліжко стелить не попрасовано, що вже говорити за одяг чоловіка і дочки! Нікудишня господиня.
А плями. Плями не виводить. Каже, або так ходи, або викидай.
Так, можливо, з появою дочки у неї більше турбот з’явилось, але це і до народження онучки таке було.
Зате у соціальних мережах вона прямо-таки ідеальна мама та господиня. Такі світлини закидує, що нема ради! А підписи, які придумує. То на це у неї час знаходиться.
Невістка заявила мені, що вона блогер-початківець. Ух, яка цаца. Гроші, каже, більші, ніж ваш син приноситиму. Надумала собі. У казки ті повірила.
А син мій, Владислав мовчить. Невже йому таке подобається. Вона ж замість того, щоб йому час приділити, сидить і у тому телефоні безперестанку пальцем возить. Злості моєї мало!
Я, коли вкотре побачила на синові порвані шкарпетки і сорочку з жовтими плямами від поту, не витримала і сказала до невістки:
– Чого це син мій, як голодранець ходить? Не можеш шкарпеток йому зашити?
– Ви мені пробачите, та я Владиславу не мама, а дружина. Ми партнери. Я не наймалась бігати біля нього з голкою в руках і чекати, коли шов трісне, щоб підшити! Він не маленький хлопчик. Купить собі нові!
Ну і як тут з нею розмовляти! Я їй слово, вона мені десять. І все, якісь гнилі аргументи наводить. Та повинна. Завжди жінка за своїм чоловіком доглядала, а у неї тут якісь нові норми моралі!
Сьогодні хотіла змусити її одяг попрасувати, та невістка тільки й хлопнула дверми спальні – спати пішла.
Я пішла мити посуд, котрий ще від сніданку стоїть і аж сльози мені на очі навернулись.
Ну от що це за сім’я? Там де дружина проявляє таку байдужість, годі й говорити про хороші стосунки!
Я сину, кажу хай шукає собі когось нормального, а ту Оксану з голови викине! Моє материнське серце не витримує цього. Я ж для сина хочу усього найкращого. Сподіваюсь він все-таки побачить недоліки своєї дружини і зробить правильні висновки.
А як ви думаєте, хто правий: невістка чи свекруха?
