Марія та Іван постійно сварилися. Це були конфлікти на рівному місці. Пара навіть не могла знайти спільної мови, щоб обговорити цю ситуацію. Тож чоловік був переконаний, що їхні стосунки вичерпали самі себе.
Через стільки років спільного життя Іванові почало здаватися, що все це було великою помилкою. Дружина його страшенно дратувала і взагалі не підходила по всіх критеріях. Чим він тільки колись дивився?
Чоловік хотів розлучення. Він довго думав, коли саме подати заяву, але вирішив, що поки відкладе цю справу. Були справи набагато важливіші. Наприклад, відрядження. А вже після нього Іван обов’язково розповість про все Марії і вони розійдуться. Тоді й час на всю ту тяганину знайдеться.
Пів року чоловік провів у чужій для нього країні. Познайомився з новими людьми. Пізнав геть інші цінності та культуру. Можна впевнено стверджувати, що Іван і справді змінив власний світогляд. Тепер усе було зовсім іншим. Геть не таким, як на Батьківщині.
На новому місці чоловікові довелося багато чого пережити. Тут він і пізнав самотність. Виявив, що зовсім нікому не був потрібен. Його охопив безмежний відчай. Добивала ще й втома як фізична, так і моральна.
Вперше в житті Іван був так далеко від дому. Сам. Без своєї дружини, без друзів та знайомих. Це був цікавий досвід, що допоміг чоловікові з головою зануритися в себе. Тут він вперше замислився над сенсом життя.
Щоночі його думки були тільки про минуле: школа, університет, друзі, родина, перше кохання, дружина з дітьми.
Так дивно… Іван уперше в житті був цілком самотній. Усі знайомі й надалі існували, але так далеко від нього.
А ще виявилося, що через постійне перебування з кимось, чоловік не знав самого себе.
Відрядження дало йому можливість пізнати власне нутро, але ціною самотності. Остання зовсім не імпонувала Іванові, тож він вирішив когось собі знайти. Все одно ж після приїзду на розлучення подає. Перепон не було.
Познайомився з дівчиною. Почалися ненав’язливі стосунки без жодних обов’язків.
Цікавим був той факт, що у новій знайомій Івана з часом почало дратувати все те ж, що й у дружині. Вони наче сестрами були. Навіть сварилися однаково.
Це знову не сподобалося чоловікові. На щастя, відрядження закінчувалося і потрібно було летіти додому. Тож, не гаючи намарно часу, чоловік зібрав валізи і чкурнув на Батьківщину.
Насправді ця подорож багато йому дала. Він зміг пізнати себе, зазирнув до власного нутра, обдумав ситуацію з дружиною, змінив цінності та пріоритети.
Розлучатися він більше не хотів.
Івана раптом осінило: якщо у всіх жінках йому не подобається одне й те ж, то справа далеко не в них. А у ставленні чоловіка до тих чи інших ситуацій. Це він не вмів загладжувати конфлікти. Це він створював сварки. Це він увесь цей час дратував самого себе.
Збагнувши це все, Іван глянув на дружину іншим поглядом. Таким, як у перші дні їхнього знайомства. Вона знову була його прекрасною Марією. Такою красивою, життєрадісною і невимушеною.
А ще пів року тому він винив саме жінку у бажанні подати на розлучення. Вважав, що проблема була у ній.
Самотність дала Іванові розуміння того, що люди не повинні бути саме такими, якими їх хоче бачити він. Потрібно вчитися терплячості та розуміння. Ти завжди отримуєш те, чим готовий заплатити. І ні граму менше.
А Вам доводилося колись цілком змінювати свій світогляд?
Що на це вплинуло?
