У мого чоловіка є рідна сестра. З неї свекруха дотепер здуває пилинки, дівчині слава Богу вже 26 минуло! такою вже опікою її оточила, що годі й уявити. Годує, одяг прасує, поки Даша не роботі, то передзвонить до неї кілька разів. Якісь нерозлийвода.
Добре, що мама їй хоч з хлопцем дозволила зустрічатись, і заміж вийти, і дитину народити. Та навіть коли Даша до чоловіка переїхала, то їхнє трепетне спілкування не закінчилось і не скоротилось.
Сестра все так, як раніше любила прозвітувати матері про те, що вона їла, пила, що робила. Свекруха часто приїжджала до неї додому, допомагала. А потім заявила, що переїжджає до них.
Чоловік Даші того не стерпів. Йому їхнє спілкування і так у горлі стояло, а бачити тещу щодня він не планував. Тож коли побачив, як повернувся з роботи, що вона вже свої речі до шафи кладе, то лагідно попросив зібрати їх назад.
– Вибачте, але Даша зі мною не радилась. Вона перебільшує, ми чудово справляємось самі, я вже викликав вам таксі, тому поспішіть.
Потім по всій родині ходило, що Мар’яну Василівну зять вигнав зі свого дому: “Ганьба, як Даша таке допустила?”, “Що за зневага до тещі?”
Горе пополам усе минулося. Вже і дитинка їхня підросла. Настало літо. Даша з чоловіком знайшла гарячі путівки на море. Вона на радостях подзвонила до мами, що вперше поїде на море, а та їй в істерики:
– Ти здуріла? З маленькою дитиною їхати! А якщо з нею щось станеться, якщо захворіє? – горланила на неї мати.
Даша не очікувала такої реакції від мами. І подзвонила за порадою до брата. Мій чоловік це послухав і лиш засміявся:
– Не знаю, чому вона так казала тобі! Ми ж з дружиною їздили так само! І наш Сашко був такого ж віку, що ваша мала.
Попри крики та істерики свекрухи вони таки поїхали на море. Все було чудово перших три дні. Потім їхня донечка справді трохи застудилася. Даша ніколи нічого не приховувала від матері. Сказала, як є, що дитина шмаркає.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Мар’яна Василівна навіть не дослухала до кінця. Вона (як потім нам розказала) одразу викликала собі швидку. Дуже збентежила її та новина, вона ще й повигадувала собі чогось страшного.
Тепер свекруха прикута до ліжка. Потребує постійного нагляду. Свекруха сама себе довела тими нервами. Постало питання хто її буде доглядати. Ми зібралися разом, щоб це обговорити й щось вирішити.
Шукати якусь доглядальницю – надто дорого. Перевезти маму до Даші теж не варіант, квартира мала та і чоловік буде проти, дитина маленька. Потім всі глянули на мене. Я посміхнулась.
– То вихід один? Добре, я за нею пригляну. Але лише за однієї умови. Ви компенсуєте мені мою зарплатню, бо ж я не зможу працювати, вірно? І таку ж суму, яку би ви платили доглядальниці! У мене медична освіта, я зможу допомогти їй у будь-яку хвилину.
Всі аж випали від моїх слів. Такого виразу обличчя у свого чоловіка я ніколи не бачила. А на що вони розраховували? Що я безплатно проміняю своє звичне життя, яке мені подобається на постійний догляд за чужою по суті жінкою?
– Якщо у вас не вистачає грошей, то можете її квартиру здати в оренду, а гроші платити мені. Тоді я переведусь на дистанційну роботу. І вона буда завжди під наглядом.
Та вони навіть слухати не стали.
– З ріднею так не вчиняють! – голосила Даша.
Чоловік на мене теж образився. Досі не розмовляє. А Даша телефонує щодня і повчає мене, що так робити не можна. Напевно не змогли б пережити, якби я отримувала дві зарплатні.
Хіба я сказала щось не те?
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Думали, світу більше немає чим вас здивувати? Ось 27 фотографій, які доведуть протилежне
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Тест для уважної нареченої: віднайди багатого нареченого
3 важливі стадії розвитку сина! Це має знати кожна мама
Як чужі люди виявилися відданішими і поряднішими від рідних дітей
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Близько 5 років тому вона була заміжня і переживала, що дітей немає до сих пір, а час невблаганно минає. Іра захотіла завагітніти
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Будиночок гнилий, дах провалився, і паркан ледь тримається – комусь же він знадобився, купили все-таки. – Напевно, недорого купили
Виберіть одне з зображень лотоса, і отримаєте пораду, яку ви зараз потребуєте
В один прекрасний момент про нього згадує його біологічна мати. Вона прийшла вимагати, щоб він її утримував
Дівчинка сиділа на задньому сидінні, а тато з сусідкою її навіть не помітили і пішли прогулятися
– Чудовий хлопчик, Надійка, – говорила бабуся після втечі шанувальника, – але, на жаль – не нашого кола
Я став дорослим чоловіком, але ця історія дуже гріє мені душу. Людська доброта безмежна. Потрібно тільки вміти її проявляти і не соромитися діставати з куточків своєї душі
