Тоді чоловік Вадим повернувся швидко додому, на роботі всі справи зробив. Відчинив двері та почув, як його дружина голосно кричала:
– Як ти смієш? Ох, чому я повинна терпіти таку незграбу, як ти? Звалилася мені на голову. Краще б я тебе не бачила!
– Будь ласка, не кричіть, я зараз витру пляму від чаю на підлозі – плакала дівчинка.
– Ось і обійдешся тепер без солодощів, раз свій чай розлила. Доню, ось, ці цукерки для тебе. Йди у іншу кімнату. А ти все ретельно прибери, інакше будеш місяць без солодкого!
Влад тоді працював у великій фірмі, був завидним нареченим серед друзів. Власна квартира, машина, головний заступник директора. Всі дівчата вішалися на шию та хотіли з ним зустрічатися. Але хлопець обрав Христину – красива, приваблива. А фігура немов у моделі. Швидко почали жити разом та одружилися. Зараз вони у шлюбі майже 10 років.
Правда, дівчина довго уникала розмови про дітей. Мовляв, ще не готова та не хоче молодість поміняти на підгузки. А потім вигадала собі діагноз, мовляв, не може мати діток. Влад її підтримував та всіляко допомагав, оплачував всі обстеження у лікарів. Намагався не опускати руки, адже вірив, що колись триматиме на руках рідного сина чи донечку.
Христя удавала, що їй дуже погано. Хоча насправді з легкістю зітхала, коли бачила черговий негативний тест на вагітність. Не хотіла псувати фігуру. Однак, щоразу влаштовувала справжній концерт перед чоловіком:
– Ох, мені так важко. Невже ти мене покинеш, адже кому потрібна така жінка, як я? Знаєш, а я так хочу малюка народити. І не одного…
– Не хвилюйся, кохана. Я завжди буду поруч. Вірю, що у нас все буде добре. – розраджував жінку Влад.
Одного вечора чоловік приїхав додому з дивним проханням:
– Христю, усиновимо малюка? Завтра буде день відкритих дверей у місцевому будинку, поїдемо, подивимося. Адже на світі так багато діточок, яким потрібна наша любов.
Дівчина поперхнулася чаєм. Вона нічого чути не хотіла про дитину, а тим паче чужу, але мило закліпала оченятами та покивала на знак згоди Можливо, що Влад до ранку передумає?
Але тоді вони цілий день провели у дитячому будинку. Чоловік познайомився з маленькою дівчинкою, яку звали Іринка, а Христя весь час сиділа у телефоні та навіть не звертала увагу на інших малюків. Хотіла якомога швидше поїхати додому та забути про цю ідею. Але весь тиждень після роботи Влад приїжджав до дівчинки, купував солодощі та одяг. Христя не мала бажання туди знову приїжджати.
“Можливо, що він скоро передумає або йому просто набридне ця дитина” – думала дівчина. Але через декілька днів вони сиділи у кабінеті директора та писали заяву на удочеріння. Правда, Христя тільки закотила очі, коли побачила Іринку. З того часу вона ледь не щодня удавала щасливу молоду матусю. Коли ж Влад їхав на роботу, то вона зачиняла дівчину у кімнаті. Могла не неї навіть накричати або ж вдарити.
Думала, що з часом Владу набридне чужа дитина та він віддасть її назад у будинок. Але Влад гуляв з донечкою у парку, їздили відпочивати. А Христя не хотіла, мовляв, їй погано. Залишалася вдома, запрошувала у гості подруг та скаржилася на дівчинку.
Їй набридала маленька дівчинка. Тому вона пішла на відчайдушний крок – вагітність. Можливо, що рідний малюк витіснить з родини ту малу незграбу?
– Коханий, ну в нас скоро буде своя дитина. Навіщо нам Іра?
– Вона наша рідна донечка. Скоро у неї буде молодший братик чи сестричка. У нас нарешті буде велика та дружня родина. – радісно відповів Влад.
Однак, після народження все тільки погіршилося. Христя часто зривалася на маленьку дівчинку та навіть забороняла гратися з Ангеліною.
– Якщо хоча б щось скажеш погане про мене батькові – я тебе вижену геть. Будеш знову жити у будинку з тарганами! – погрожувала жінка.
Іринка мовчала. Вона боялася втратити своїх батьків. Як б сильно жінка на неї не кричала, вона все одно її любила. Але Христя потім почала намовляти Ангеліну проти сестрички. Вона часто ображала Іринку, забирала всі іграшки та солодощі.
Правда, у гостях, поруч з друзями чи навіть біля Влада Христя удавала, що дуже любить Іринку. А чоловік вірив. До сьогоднішнього дня.
Виявилося, що Ангеліна умисне штовхнула Іринку й та розлила чай на новий килим. Дружина дуже розсердилася.
– Що тут відбувається? Чому ти так кричиш на малу дитину? – розгублено запитав чоловік.
– А ти не смій мені вказувати! Набридла ця чужа дитина. Привів додому і кажеш, що вона наша донька. Та я вас просто ненавиджу! Скільки разів я тебе просила повернути її у дитячий будинок, а ти не слухав. Ось у нас є дитина, Ангеліна, інша дівчинка мені просто не потрібна!
Тоді Влад зрозумів, що весь час дружина його обманювала. Думав, що у нього дружня родина, а все ось так виявилося…
– Донечко, будь ласка, склади всі речі до валізки. Ми переїжджаємо. – спокійно попросив Влад Іринку.
Дівчинка витерла слізки та побігла до кімнати.
– Мені така дружина не потрібна. Не хвилюйся, квартиру я залишу тобі. Заяву на розлучення завтра напишу, аліменти платитиму вчасно, обіцяю. Але більше ніколи в житті не хочу з тобою бачитися.
– Провалюй геть. Я і без тебе прекрасно житиму!
Тоді вони ночували у готелі. Влад швидко знайшов нову квартиру, де житиме тільки він з донечкою. Іринка щодня радісно зустрічала татуся з роботи, навіть вечерю для нього готувала. Нарешті її по-справжньому любили. У школі всі вчителі хвалили дівчинку та відправляли на олімпіади. Коли Іринці виповнилося 14 років, вона познайомилася з новою дівчиною Влада. З Ольгою вони одразу потоваришували та стали найкращими подругами. А через декілька місяців разом танцювали на весіллі. Правда, у білій сукні була Оля. Іринка щиро раділа за батька.
Христя спершу не хотіла навіть на вихідні відпускати Ангеліну до батька. А потім усвідомила, що втратила не тільки чоловіка, але і його гроші. Намагалася повернути Влада, але він був невблаганним. Заблокував її номер телефону та заборонив приходити у гості. Навіть двері не відчиняє.
А що б ви зробили на місці Влада у такій ситуації?
