Мою колишню дружину Іванку та її сестру Іру виховувала бабуся. Їхні батьки частенько прикладались до чарки – це їх і зубило.
Іра була старша на дев’ять років. У всьому вона контролювала і повчала Іванку, пхала носа до всіх її справ.
Згодом сестри розлучились. Іра вийшла заміж, народила двох дітей і живе зараз у селі. А Іванка поїхала у місто, вчитись. Тут ми, власне і познайомились.
Іванка нерідко ігнорувала дзвінки від старшої сестри. Причини такої нелюбові до сестри від дружини я так і не почув. Не розумів її ставлення.
Одного разу Іра зателефонувала до мене і запитала, де можна винайняти квартиру на декілька днів.

– Тобі навіщо? – поцікавився я.
– Чоловіка поклали у лікарню. Їздити туди-сюди мені невигідно. Я краще одразу залишусь у місті. Тільки от потрібно переночувати десь 2-3 дні.
– То приїжджай до нас. Для чого витрачатись на квартири чи готелі?
Іра відмовлялась, вочевидь через сестру, але я вмовив її. Ми з Іванкою однаково цілий день на роботі, вона нам не заважатиме.
Іванка була дуже здивована приходом сестри. Коли та зайшла у квартиру, перше, що вона сказала:
– Ти що тут забула так пізно?
Я провів Іру в кімнату, а Іванці пояснив ситуацію з чоловіком.
– Ну знаєш, в нас ту не безкоштовний притулок. Давай наступного разу хай цілою сімейкою до нас приїде. Чого вже! – злилась дружина.
Іванка ще довго сварилась, наговорила купу образливих слів.
– Мені краще піти. Я не хочу, щоб через мене ви сварились – сказала Іра.
– Ні, Іро. Пробач за цей цирк. Це моя квартира і я вирішуватиму хто тут залишиться! – відповів я.
Іванка ще дужче почала ображатися. Одягла куртку і пішла надвір. Повернулась десь через годину. За цей час я встиг зібрати речі своєї дружини.
– То що, пішла вона? – спитала Іванка з порогу.
– Пішла..
– От і добре! Треба зі мною радитись перш ніж кого-небудь в дім кликати. А куди ти мої речі зібрав? – збентежено запитала дружина.
– Ми більше не будемо жити разом. Я не хочу знаходиться з тобою під одним дахом. Не після того, як ти сьогодні повелась. Ти мені неприємна. Я не розумію, як можна бути такою егоїсткою? – ледь стримуючи злість сказала я.
Іванка не мала більше жодної рідні на цілому білому світі, окрім Ірини. Як вона так могла з нею вчинити? Я відчув огиду до своєї дружини і вирішив не терпіти цього.
Як думаєте, яка може бути причина такого недружелюбного відношення Іванки до своєї сестри?