Чоловік вже тиждень сам готує собі вечерю. Нехай спочатку думає, що говорить

Я закохалася ще на другому курсі в красеня Андрія. Ми відсвяткували весілля після навчання, переїхали на його квартиру. Але чесно кажучи назвати мене професійною господинею було важко. Я практично нічого не вміла, але старалася швидко навчитися.

Потім народилась дочка, а за нею син. Всі хатні обов’язки впали на мене, бо чоловік багато часу проводив на роботі. Буквально все трималося на моїх руках. 

Бувало, замість того, щоб допомогти мені, він тільки вказував на мої незавершені справи чи на те, що з його слів було погано зроблено. Він не думав, що я теж людина і втомлююсь так само як він. Останнім часом він прокидається дуже засмученим. Я не знаю чи це криза середнього віку чи проблеми на роботі, він не ділиться зі мною.

Одного ранку він помітив пляму на сорочці. Я нещодавно її висушила і поклала в шафу, не помітила, що вона погано відіпралась.

– Напевно прати речі це не твоє! Як і їсти готувати – закричав чоловік.

Раніше після цих слів я могла проридати півдня. Дуже мене ранила критика від коханої людини. А тепер я дію по-іншому. Припинила прати його одяг і готувати взагалі. А навіщо? Щоб знову вислуховувати від нього ці претензії? Готую і всім смачно крім нього, це як? Булочки спекла – не такі. Запіканку зробила – не смачно. Він сам не знає чого хоче. А пляма на сорочці була не проста. Він поліз в ній лагодити машину. Уявляєте як треба виводити мастило? Звідки я могла знати, але все одно залишилась поганою. Так думав він, але не я!

Я перш за все його жінка і повинна слухатися чоловіка, чи не так? Я зробила так, як він просив. Перестала прати та готувати. Його терпіння вистачило на тиждень. Він нервувався, але став готувати собі й дітям. Одного вечора прийшов як шовковий, обійняв мене і спитав, що сьогодні на вечерю.

– Не знаю, це тобі вирішувати – спокійно відповіла я, –  я ж нічого не вмію.

Тоді я і зрозуміла, що поважати себе потрібно завжди. Не залежно чи ти в шлюбі чи ні. Але за будь-яких обставин. Якби зробила так раніше, то може і життя склалося по-іншому. Більше нікому не дозволю витирати об себе ноги, і не подивлюся чи це чоловік, чи друзі, чи будь-хто інший. 

Погоджуєтесь з висновками жінки?

JuliaG