Єва сирота. Швидше за все, соціальна. Її маленьку в теплу серпневу ніч в лікарню привіз поліцейський. Лікарям так і сказав: «Єву вам привіз!» Так і стала вона Євою. Батьків шукали, але не знайшли.
Потім був будинок малятка, після цього дитячий будинок. Єву любили всі працівники дитячого будинку. Вона була зухвалою, але чесною і справедливою. На таких дисципліна тримається. Дитячий будинок був в селі.
Діти часто допомагали колгоспу. То яблука збирали, то цибулю і моркву вибирали, капусту і картоплю перебирали і свій дитячий будинок провізією забезпечували. Єві дуже подобалася сільська робота. Вона навіть на ферму з величезним задоволенням з подружкою, де її мама працювала, бігала.
І не було в селі поділу на дітей домашніх і дитбудинківських. Всі були сільськими дітьми. Всі ходили в один дитячий садок, в одну школу, на одні танці. Іноді діти з дитбудинку ночували у сільських, в коли ремонт який або аварія в дитячому будинку, то сільські без проблем розбирали дітей по домівках. Сільські та колгосп часто допомагали дитячому будинку. Дружно жили, весело. А як інакше? Тут так заведено ще з війни, коли в школу привезли і розмістили перших худих і голодних біженців. 60 дітей. Так і залишився на цьому місці дитячий будинок на 60 дітей.
Сільських дітей з дитбудинку рідко удочеряли або всиновлювали. Жили вони дружно і весело, йшли в доросле життя і заміж з цих стін, а потім допомагали, приїжджали в гості … Велика і дружна сім’я.
Єва теж закінчила тут 8 класів і поїхала вчитися в сільськогосподарський технікум. Закінчила з відзнакою, повернулася в село. Потім був заочний інститут і робота на фермі. На третьому курсі стала завідувачкою величезного тваринницького комплексу. Під час сесії познайомилася з чоловіком. Він був розлучений, дітей від попереднього шлюбу не було. Ілля був старший від Єви на 13 років. Ґрунтовний, серйозний чоловік, красивий і розважливий. Єва подумала і вирішила, що з ним можна сміливо створювати сім’ю, але на переїзд в його радгосп відмовилася.
Там жила його перша дружина, з якою не хотілося ні знайомитися, ні перетинатися. А тут у неї робота, посада, будинок, нехай маленький і колгоспний, але дуже хороший і затишний. Тим більше, що голова обіцяв, як тільки у Єви з’явиться сім’я, колгосп побудує їй котедж. Єва вийшла заміж, голова дотримав слова, а Ілля став головним зоотехніком колгоспу.
Час йшов. Один за іншим у Єви і Іллі народилося троє дітей: старший син і дві дочки. Міцна та дружна сім’я була на заздрість всьому колгоспу.
А потім Іллі запропонували посаду головного зоотехніка району. Він погодився. До райцентру якихось 20 км, а на машині це не відстань. Рік Ілля працював в райцентрі, щодня їздив додому, вів господарство, обожнював родину, цікавився успіхами дітей, а потім щось сталося.
Почав затримуватися до ночі, попросив квартиру у начальства, став додому приїжджати рідше або на вихідні. А потім Єва дізналася, що у її чоловіка роман з молоденькою агрономкою.
15 років шлюбу зійшли нанівець. У 40 років Єва залишилася з трьома дітьми, але оптимізму не втратила. Чоловікові зібрала речі і відправила у вільний політ.
Дуже переживала, плакала потайки, дітям розлучення батьків теж далося нелегко. Але Ілля так вирішив. Вік такий … Сивина в бороду. Його новій дружині було 25 …
Щастя було не довгим. У молодої дружини на умі танці, наряди, розваги. І як не просив Ілля молоду дружину зменшити обороти, вона була невблаганна. А йому все частіше хотілося спокою і затишку.
Одного разу серпневого ранку Іллю прямо з роботи забрала швидка. Інсульт. Молода дружина, побачивши чоловіка з перекошеним обличчям і невиразною промовою, поспівчувала, сказала, що вони не зможуть разом поїхати на відпочинок, і сама чкурнула в Єгипет. Вона не збиралася міняти відпустку та море на памперси, качки і догляд за немічним чоловіком.
Ілля попросив медсестру зателефонувати Єві. Та прилетіла з домашніми пиріжками і смачною їжею вже на наступний ранок. А через день приїхали і діти. Син все ще сердився на батька, що мама все пробачила йому.
Після лікарні Іллю забрала Єва. Діти пробачили батькові. А Єва? Єва не могла вчинити інакше. Вона дуже любила свого сивочолого пана. Ілля швидко йшов на поправку, відновився і через три місяці вже працював. Зі своєю молодою дружиною розлучився. Вона йому нерви ще похитала.
Сьогодні Іллі вже немає з нами. Він пішов з життя через тиждень після весілля молодшої дочки. Єва живе в селі, яке постаріло разом з нею, щоліта зустрічає дітей і онуків на канікули, пишається своєю родиною, а витівку покійного чоловіка навіть не згадує.
Мораль? Чоловіки, цінуйте і бережіть свої сім’ї і не думайте, що з сивиною на скронях і молоденькою дружиною ви станете знову молодими. Ні … Ви станете старими завчасно і тягарем, який потім викинуть як непотріб.
Ви б пробачили чоловікові такий вчинок, прийняли б назад у сім’ю?
