Вчитель запитав в учнів:
– З якої причини люди починають кричати під час сварки?
– Можливо, через те, що вони у цей момент відчувають роздратування, – почали здогадуватися учні.
– Все ж навіщо підвищувати голос, якщо людина поруч і в будь-якому разі почує тебе? – продовжував ставити запитання вчитель.
Ніхто в класі раніше про це не думав, тому учні сиділи із запитальним поглядом.
Зрештою, вчитель сказав:
– Під час непорозумінь між людьми виникає прірва. Їхні серця знаходяться на різних берегах, а разом з ними віддаляються й душі. Для того, щоб достукатися один до одного потрібно голосно кричати. Чим більший гнів, тим голосніший крик.
Натомість закохані люди звикли говорити тихо. Це все тому, що їхні серця поруч.
– А як впливає на людей почуття любові? – знову поцікавився вчитель.
– Для взаєморозуміння їм вистачає шепоту, а інколи навіть одного погляду.
Суперечки, крики та образливі слова створюють між людьми дистанцію, яка збільшується разом із градусом розмови. Не допустіть того, щоб відстань стала настільки великою, що повернутися вже не вийде.
Чи була повчальною для вас ця притча?
