Уся сім’я, як завжди, зібралася за обіднім столом.
– Тато, от скажи, чому я на тебе не схожий? Може я не твій син? – спитав маленький Женя.
Чоловік здивовано підняв брови:
– З чого ти це взяв?
– Ми з тобою зовсім не схожі!
– Що ти верзеш? – розізлилася мама, – Як ти взагалі до такого додумався?
– Не нервуй, жінко, чи ти маєш, що приховувати? – сказав чоловік і засміявся.
– Я не нервую! Але мені здається ти розумієш звідки то взялося. В цьому світі є одна людина, яка розказує, що я тебе обманюю, розкручую на гроші і взагалі причаровую.
– Причарувала ти мене давно! Он результат – чоловік кивнув на сина. – А тепер, малий, розказуй, чому я не твій рідний батько.
– Ми з тобою не схожі – відповів хлопчик.
– Ну що ти таке кажеш. Носи у нас однакові?
– Однакові.
– Очі однакові?
– Однакові.
– Волосся однакове?
– Однакове.
– Ну тоді чому ти вирішив, що ми з тобою не рідні?
– Ясно чому, – бурчала жінка, – в усіх цих слів є одне джерело, яке мене ненавидить
– Люба, ну не починай. Не думаю, що моя мама вирішила щось таке сказати Жені.
– А до чого тут бабуся? – здивовано спитав хлопчик.
– Ні до чого, синку. Звідки ти взяв, що ти нерідний? – ще раз вирішила дізнатися мама.
– Вихователька Тамара Іванівна сказала, що тато – молодець Він усе ремонтує, а я точно не в батька, бо все ламаю. Я подумав і дійсно, скоріше за все ми нерідні. Як інакше пояснити, що так відбулося. Мамо, скажи правду, хто мій тато?
Батьки вибухнули реготом.
– Ти моє сонечко, – сказала мама і поцілувала сина в чоло.
Батько підійшов до малюка, пригорнув його до себе і сказав:
– Ти мій рідний, найрідніший у світі. Прийде час і ти навчишся пробити усе навіть краще за мене.
От така весела історія!
А які у вас є веселі історії, пов’язані з вашими дітьми? Розкажіть в коментарях!
