Усе своє життя я жила заради дітей та чоловіка.
Та діти виросли: син поїхав за кордон працювати, а дочка вийшла заміж, сидить вдома з двома дітьми. Телефонує до мене рідко, не те, щоби заїжджати..
А чоловік, коли мені виповнилось 45, пішов до іншої. Я досі від цього відійти не можу. В дзеркало дивитись на себе противно: зморшок добавилось, вигляд втомлений, зайві кілограм від стресу..
Та в цьому була лише моя провина. Я забула за себе. Навіть не думала. Все для дому, для сім’ї, для дітей, для чоловіка. А про себе згадувала в останню чергу.
Я виходила заміж, як тепер кажуть, по зальоту. Як тільки Ігор дізнався, що я чекаю дитину зробив мені пропозицію. Ми, звісно, кохали один одного, та, мабуть, до дітей були ще не готові. Ну принаймні, чоловік.
Увесь побут одразу впав на мене. Мені доводилось цілий день дивитись за дитиною, прати брудні пелюшки, і ще вечерю смачну приготувати для втомленого чоловіка. Він приходив і лягав на диван. Більше нічого його не цікавило. А я це все “їла”.
Невдовзі я дізналась, що чекаю на другу дитину. Ігорю дуже не сподобалась ця новина, ходив сердитий на мене, ніби я була у цьому винна.
Відтоді моє житя перетворилось на цілодобову працю без відпочинку.
Вранці встань, всіх нагодуй, збери: кого до школи, кого на роботу. Сама я теж працювала, коли діти вже вчились. Після праці вдома потрібно прибрати, попрати одяг. З дітьми уроки зробити,їсти приготувати. І так щодня. Рутина засмоктала мене. Потім я вже й не помічала, наскільки сильно.
І що я отримала натомість? Рівним рахунком нічого. Навіть дякую не сказали.
Мені знайомі і колеги казали, що доля дарувала для мене другий шанс – пожити для себе. Зрештою, 45 це ще не вирок. Стільки всього можна спробувати.
А мені важко. Важко переналаштуватись на інший ритм життя. Я звикла до роботи.
Та я думаю, це варто змінювати. Адже синові і доньці я вже стала не потрібна, у них своє життя. За мене вони згадують зрідка. Чоловік вже не повернеться. Мені потрібно почати жити для себе! Любити себе.
Я хочу виглядати молодо, а не як 60-річна бабця на пенсії..
Та мені стало цікаво, чи є хтось ще з такою ж проблемою? Як ви з нею справились?
Стикались з таким? Що ви порадите жінці?
