Наш син одружився два роки тому. Живуть на орендованій квартирі. Андрію доводиться щомісяця віддавати немалу суму за оренду. А вони з невісткою зараз чекають на первістка.
Ми з дружиною подумали, що допоможемо молодій сім’ї придбати квартиру. Дамо гроші на перший внесок по іпотеці і спільними зусиллями виплачуватимемо її щомісяця.
Син був радий такій пропозиції. Дуже дякував, коли ми вручили йому ключі від квартири.
Невістка ж його щастя не розділяла. Сказала, що не буде там жити, поки ми не запишемо її на неї.
А ми усі документи зробили на моє ім’я. Я думав, що у цьому нічого страшного немає, це лише формальність, в майбутньому я і так перепишу житло на сина. Але Світлана думала по-іншому.
– Гроші на квартиру має назбирати мій чоловік і записана вона має бути на нас обох. Тільки тоді я зможу почувати себе господинею! – казала невістка.
– Та я ні на що не претендую, я маю, де жити. Все залишиться вам! – відповідав я.
З моменту покупки житла уже минуло 3 місяці, а там і досі пусто. Діти не переїхали, а все ще орендують квартиру. Світлана категорична. Хоче бути впевнена, що її звідти ніхто не вижене. А поки вона не власниця, гарантії немає. І сину переконати її не вдається. Та у них от-от має з’явитись малюк. Вони і так витрачатимуть багато грошей! Вони зараз дуже економити почали, коштів ледь-ледь вистачає.
Що робити, я не знаю. Невістка не приїжджає до нас і до себе не запрошує. Мені здається, вона хоче налаштувати сина проти нас..
А як би ви порадили розв’язати цю ситуацію чоловіку?
