Пригадую, як бабуся залишила мене з братом на дачі. Їй у справах поїхати треба було. А нам тоді по 8 років було. Малеча ще. Доглядати за нами залишила дідуся. Ми спочатку до уваги це не взяли. Думали, що, як і з нею буде, але…
Вляглися ввечері на ліжка, розмовляємо, бешкетуємо.
Дід на те все глянув і каже:
– Спіть уже. Завтра розбуджу рано. Ми снідаємо о 9.
І пішов.
А ми навіть не слухали, що він там казав. Нам тоді байдуже на це було.
Гомоніли про своє далі. Заснули дуже пізно.
– Вставайте.- будить нас дід о 8.30.
– Ага, діду…
А самі спали далі. Ми ж втомлені. Пізно лягли.
Прокинулася аж перед обідом. Їжі немає. Стіл пустий. Комірчина з продуктами замкнена. Ключ у діда. Ми здивувалися з того.
Бабуся ж нам обід скільки хочеш разів могла підігріти. Та все чекала, коли ми самі прокинемося.
– А де обіцяний сніданок?
– Був о 9. А ви де були?
Ми знизали плечима. От і дід! Ну нічого. Зараз у саду щось знайдемо і перекусимо.
– Ми на річку.
– Добре. Тільки на обід верніться. О 13, щоб за столом мені сиділи вже.
Пішли.
Тепла вода була. Спекотне літо цьогоріч.
Так розгулялися, що о 15 тільки додому прийшли.
Стіл знову пустий.
– Діду?
– Га?
– А обід де?
– Був о 13. А вечеря о 19.
А в нас уже животи від голоду бурчать. Ми ж накупалися добряче. От і поїсти так тягне, що жах просто. А до сьомої години ще чекати і чекати.Обійшли дачу з усіх сторін. Знайшли вхід до підвалу. Відкритий – чудово. Зайшли. А там дві банки огірків стоять.Ми їх як-не-як, але все ж відкрили і все змели. Отака страшна штука той голод.
Сьома година вечора. Ми вже з ложками за столом сидимо.
Дід тільки посміхається. Кидає в миски кашу. Я їв ту кашу так, ніби вперше в житті її бачив і до цього мене ще тиждень не годували.
Братові ж вечірнє меню не сподобалося. Відсунув від себе тарілку.
– Я таке не їм. Мені бабуся інше варить.
Дід тільки знизав плечима і забрав кашу з-під носа мого брата.
– Тоді сніданок о 9.
– Добре, не треба. Залиш кашу. Я з’їм.- закричав брат.
Дідо знову посміхнувся.
Наступного ранку о 8.30 ми вже прокинулися. А о 9 їли свій сніданок.
Ось так дід нас за один день перевиховав, не зронивши при цьому ні одного кривого слова.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Які методи виховання вважаєте правильними?
А як виховували у дитинстві Вас?
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Ще місяць тому у нас все було добре, а тепер одні неприємності! Невже все через подругу?
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
До Ніни постійно ходить наш сусід – Віктор. Спочатку, я подумала на стрижку
Красивий декор: ростові квіти із фоамірану та ізолону
5 повідомлень, які він напише тобі, якщо ти йому не байдужа
Чому досвідчені господині не виливають відвар від яєць в раковину
А ви зможете відгадати, в який бік їде автобус?
9 сильних кінофільмів на основі реальних історій з життя
Як правильно мити сухофрукти, щоб вимити консерванти
