Мої мама з татом дружать з першого класу. І був у них один однокласник Діма. Діма, класу з 8 дружив з однокласницею Дашею. Так вони і гуляли вчотирьох. Мама, тато, Діма і Даша.
Після закінчення школи мої батьки одружилися, дата весілля Діми і Даші була призначена і раптом вони посварились через якусь дрібницю, вже ніхто і не пам’ятає через яку. Сваряться і Даша на емоціях каже, що весілля не буде. Вони вже майже тиждень не розмовляли, але Даша продовжувала підготовку до весілля. Вона думала, що ось-ось Діма прийде вибачатися і миритися. Діма думає, що винна Даша і вибачитися повинна вона, адже вже і весілля на носі.
І раптом, Діма потрапляє в аварію на мотоциклі, ламає ногу в кількох місцях і потрапляє в травматологію в місті. (Самі вони жили в селі) Даша до нього не приїжджає, він же не вибачився, нехай лежить, мучиться. Всі близькі намагаються їх помирити, бо знають, що вони люблять один одного, але молодість, дурість, гордість …
Діма лежить в лікарні, злий, ображений, що Даша мало того, що не провідує його, так ще й досі не вибачилася. А до нього активно заграє медсестра Олена, ефектна блондинка, з формами, старша за нього років на 5-7. І ось день, два, Даша так і не прийшла, а увага медсестри, 18-тирічному парубку подобається і він починає відповідати на її загравання. Загралися так, що після виписки вона повідомляє йому про свою вагітність. Йдуть подавати заяву в ЗАГС і якась родичка Олени тут же їх розписує позачергово, як для своїх.
Уявіть, наскільки шоковані були мама Діми, всі друзі і, особливо, Даша, яка готується до весілля, в той час як Діма приїхав з міста вже з дружиною. Та й сам Діма був трохи в шоці.
Нова дружина сказала, що жити в селі не збирається і відвезла Діму в місто, куди пізніше переїхали і мої батьки.
Народжується у Діми з Оленою дочка. Даша страждає, ллє сльози, картає себе, що не пішла сама миритися. Діма на гулянках розповідає друзям, як сумує за Дашкою, як любить її і що був справжнім дурнем. Даша, не маючи сил бачити те, як молода сім’я приїжджає до батьків Діми, ходять з коляскою по селу, всім виглядом показують, які вони щасливі, їде жити до тітки в іншу країну. Більше з Дімою вони не бачилися.
Тим часом у Діми з Оленою народжується ще одна дочка. Діма мріє про сина. Олена про виплату як «Матері героїні». Роблять третю дочку, а за нею четверту. Олену діти не сильно цікавлять, вона живе в місті, тусується, а дітей відправляє до Діминої матері в село, там повітря краще … Ідея мати сина перетворюється на нав’язливу і у Діми народжується п’ята дочка. Він загортає її в блакитну ковдру, ходить по селу і каже всім, що син народився …
Олені і ті четверо були справжнім тягарем, а п’ята так взагалі. Відносини з чоловіком сходять нанівець і незабаром вони розлучаються. Дівчата залишаються з Дімою, точніше з мамою Діми. Олена й далі веде розгульний спосіб життя, знайомиться з якимсь чоловіком, їде з ним чи то в Киргизію, то чи Узбекистан, пише відмову від дітей. Діма все більше спивається, майже не виходить з дому, з друзями практично не спілкується, і вмирає чи то від інфаркту, чи то від інсульту.
Старенька мама Діми залишається з 5 дітьми і через кілька років теж вмирає.
У дівчат нікого не залишається. Друзі, сусіди думають, що ж робити з дітьми, з Оленою зв’язку немає, та й не потрібні вони їй, родичів інших у них немає.
І тут через знайомих ця історія доходить до Даші. Вона за ці роки заміж так і не вийшла, дітей немає, будувала кар’єру. Дізналася про цю ситуацію, приїхала і забрала дівчат до себе, всіх п’ятьох. Довго плакала на його могилі, каже, так і любила його все життя і не може кинути його дітей.
Зараз дівчата вже дорослі, у деяких свої діти, Дашка стала їм сім’єю.Така ось історія.
