У мене є дві донечки. Старшій Анастасії – 9 років, а молодшій Соломійці – 7. Одного вечора ми активно розучували щедрівки перед прийдешніми святами, коли діти заявили мені, що до бабусі в гості у цей день вони не підуть. Я запитала, в чому причина і Соломія зізналася, що їх образила поведінка бабусі на Святвечір. Вона дала своїм онучкам по 20 гривень за коляду, а Ярославу, двоюрідному братові, цілих 200.
Тоді мене лише розсмішили зізнання доньки. Однак з віком дівчатка все більше помічають це несправедливе ставлення, як і я.
Ми з чоловіком побралися 10 років тому. З того часу мешкаємо окремо від батьків. Свекруха зі свекром ніяк нам не допомагали, на відміну від моїх мами з татом, які віддали нам ділянку під будівництво.
У рідному домі чоловіка мешкає його сестра. Вона має сина Ярослава, якого обожнює бабуся. До моїх доньок вона завжди ставилася холодніше. Якщо в дитинстві на це можна було закрити очі, то зараз від дівчаток нічого не приховаєш. Я ж не знаю, як реагувати на їхні запитання.
Першим проявом несправедливості було те, що свекруха залишила усю нерухомість в спадок доньці. На щастя, ми маємо дах над головою, тому не потребуємо чужого дому.
Далі у нас народилася перша дитина, з якою матір чоловіка ніколи мені не допомагала. Вона вважала, що цим має займатися інша бабуся, тобто моя матір. Звичайно, що про дорогі подарунки і мови не могло бути. Натомість все змінилося з появою Ярослава. Для нього жінка завжди обирала тільки найкраще і ніколи не жаліла грошей. Чого не було у відношенні навіть до другої онучки, яка згодом з’явилася на світ.
Таку поведінку свекруха пояснювала тим, що її доньці більше нікому допомогти.
Проте навіть коли зовиця повернулася на роботу, ставлення свекрухи не змінилося. Зрештою, мене зовсім не турбувало це питання, поки воно не почало засіпати почуття моїх доньок.
На Святвечір ми традиційно збиралися за столом у батьків чоловіка. Я не помітила, скільки бабуся дала онукам за коляду, але мої діти одразу побачили, кого жінка любить більше.
Не знаю, як мені вчинити правильно в цій ситуації. З одного боку, хочеться підтримати доньок і не йти до свекрухи на щедрівку, але з іншого, не в грошах же щастя.
Як би ви вчинили на місці жінки?
