Дитячі істерики та роздратування – це дуже поширена проблема, яка турбує багатьох батьків. Часто, це слугує сигналом того, що дитина хоче щось донести, проте не всі вміють правильно трактувати ці посилання. Багатьом батькам здається, що малеча таким чином просто намагається маніпулювати та робити все, щоб отримати бажане.
Не забувайте про те, що абсолютно всі діти примхливі та неслухняні й це не зовсім погано. Варто розуміти, що всі вони – живі люди, а не слухняні роботи, які ладні виконувати всі ваші вказівки. Таким чином вони просто намагаються виразити всі свої бажання та потреби.
Проте не забувайте про те, що вона має спокійно сприймати ваші відмови. Діти, яким не знайоме слово “ні” ростуть справжніми егоїстами, які думають лише про вдоволення власних потреб. Вони не вважають за потрібне враховувати бажання інших, а це вже серйозна проблема. Надалі може розвиватися критичність, зухвалість і мстивість, а також слабка реакція на похвалу.
Чому так відбувається? Перш за все, на це можуть повпливати конфлікти в сім’ї. Якщо дитина переживає за своїх батьків та їх стосунки, своєю агресивною поведінкою вона просто намагається привернути їх увагу. Також, вона може просто наслідувати ваш приклад, якщо це дозволено вам, то дозволено і їй. А ще це може вказувати на те, що дитині просто не вистачає вашої уваги.
Що провокує конфлікт з дитиною:
Силова боротьба
Доволі часто дорослим здається, що своєю непокірністю діти намагаються їх роздратувати, або ж просто маніпулювати. Як результат, ми починаємо відповідати агресією та конфліктом. Виникає певна боротьба, яка не призводить ні до чого хорошого, адже в такій ситуації знайти компроміс майже нереально.
Якщо ви вживаєте наступні слова, то лише погіршуєте ситуацію:
“Ти” – зазвичай з цього слова починаються всі звинувачення: “Ти ніколи мені не допомагаєш”, “Ти завжди розкидаєш речі” і т. д. Таким чином ви ще раз звертаєте увагу дитини на конфліктну ситуацію й змушуєте її оборонятися.
“Якщо” – символ ультиматуму та погроз, зазвичай нереальних. “Якщо ти не цінуєш речі та розкидаєш їх по всьому дому, то я взагалі не буду тобі нічого купувати” – навіть ви в це не вірите, а дитина тим більше. Саме тому, вона починає дратуватися ще більше.
“Чому” – ще один сигнал звинувачення, який змушує дитину зайняти оборонну позицію. Замість цих слів варто сказати: “Як тільки одяг буде прибраний, ми зможемо разом піти в магазин” або “Коли уроки будуть зроблені, ти зможеш подивитися телевізор”. Таким чином ви можете налагодити з дитиною партнерські стосунки й навчитися домовлятися.
Деякі батьки часто використовують покарання, проте це не найкращий метод, адже в такому випадку дитина може просто закритися або взагалі говорити вам неправду, щоб уникнути негативних наслідків. Окрім того, дитина не навчиться адекватно сприймати свою провину, адже вона “заплатила” за неї покаранням. А в ситуаціях, коли дитина вважає ситуацію несправедливою, може змінити її ставлення до батьків та вважати їх поведінку дуже непередбачуваною.
Насправді більшість вередливих дітей просто хочуть відчути увагу своїх батьків.
Можливо, ви занадто залежні від думки оточення
Дуже часто від знайомих, рідних чи просто друзів можна почути фразу: “Боже, яка вередлива дитина. Ти ж мати, зроби щось з цим, а то потім на голову вилізе”. Таких слів можна почути безліч, проте вони зовсім не допомагають, адже у вас починають з’являтися різноманітні комплекси та думки про те, що ви геть не вмієте виховувати дітей.
Саме їх дратує поведінка вашої дитини, проте вам варто зосереджуватися на власних почуттях та емоціях своєї малечі. Всім подобатися не можна. Якщо вас все влаштовує, то чи варто переживати стосовно зауважень інших?
Можливо, у вас занадто жорсткі вимоги
Батьки зазвичай хочуть виростити справжніх геніїв та неймовірно успішних людей, тому з самого дитинства починають покладати на них занадто багато відповідальності. Жорстка критика та повна відсутність вільного часу навряд чи приведуть вашу дитину до успіху. В такому випадку варто скласти список вимог, які ви щодня висуваєте своїй дитині, а також виписати все, що дратує вас у її поведінці. Потім уважно розгляньте ці списки й подумайте, чи будуть вони такими ж важливими через місяць, чи рік? Навряд чи.
Чи постраждає ваша батьківська самооцінка, якщо вам доведеться нагадати про щось дитині не один, а два рази? Подумайте, наскільки важливе, чи стане дитина їсти морозиво прямо з упаковки або перекладе його в запропонований вами стаканчик?
Можливо, у вас занадто м’які вимоги
Є кардинально інший підхід до виховання, коли батьки бояться відмовляти своїм дітям, адже це може їх засмутити. В такому випадку дитина починає відчувати контроль. Ваш авторитет повільно тане у її очах, а отже вона навряд чи буде дослухатися до ваших слів та порад. Як можна довіряти дорослій людині, яка не може впоратися з маленьким бешкетником?
Зазвичай такі діти вважають, що батьки їх зовсім не люблять, адже дозволяють робити абсолютно все. Така вседозволеність призводить до думки, що вам геть наплювати на щастя та самопочуття дитини.
Важливо знайти золоту середину, щоб дитина поважала вас, але не боялася.
Ваша дитина часто вередує? Як ви справляєтеся з такими ситуаціями?
