Тепер з’явилось багато різних супермаркетів та магазинів. Проте раніше було єдине місце, куди всі приходили скуплятись – ринок. Або ще говорять, базар.
Та і зараз люди часто туди ходять. Довіряють більше. Там все своє. Домашнє, з городу. Свіже. Хтось ходить аби поговорити, хтось аби поторгуватись. Бо ж ні перше, ні друге у супермаркеті не зробиш. Ціна вказана – на чеку пробивають, говорити з касиром теж не будеш. Для молоді це, мабуть, ідеальний варіант.
Та старше покоління звикло дещо до іншого походу за покупками. На ринку було дуже багато бабусь, які продавали свій товар.
Я тоді теж прийшла продати свої яблука. Не було куди їх дівати, а так копійка.
Біля мене стояли дві бабці. Одній було 88 років, а іншій уже 90. Їхніх яблук ніхто не купував. Зате мої розмітали, як гарячі пиріжки. Я виставила їх на стіл, щоб усі їх бачили. А в бабусі вони стояли розкладені по пакетах. Може тому…Мені аж стало якось ніяково.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Та їм здається, усе підходило. Стояли, говорили цілий день беззупинно.
Після обіду мій торг різко припинився. Покупців, як вітром здуло. Я вирішила підключитись до їхньої розмови.
Виявилось, одна з пенсіонерок, баба Зіна, була дитям війни. Розповідала, як працювала в військовому містечку кухаркою в столовій
– З генералами там воювала, як щось не те мені сказали, гранати їм таскала, хоч сама дитина ще була – каже стара – А тепер от стою яблуками по 12 гривень за кілограм торгую.
– А для чого ви в такому віці ще торгувати ходите? Вам, мабуть, важко тут цілий день. Пенсія мала? – поцікавилась я.
– Та пенсія непогана, три з половиною тисячі. Але сину не вистачає. Попросив, щоб я підзаробити пішла.
У мене аж брови піднялись вгору. Я здивувалась.. Хіба син сам не може собі заробити, відправляє бідолашну стареньку мерзнути і стояти ціли день на ногах.
Проте з бабою Ніною ситуація не краща. Вона з сином тільки на її пенсію і живуть.
– Він раніше ще й випивав. Зараз хоть до алкоголю не торкається. Вже добре. Правда, з роботою все ніяк не виходить, але нічого. Якось буде..- казала баба Ніна.
– Бабо Ніно, а як ви ще в такому віці за городом дивитись сили маєте?
– Та який там город? Он сад яблуневий маю, та й усе. Решту все позаростало. Немає кому за цим усім дивитись.
Мене аж злість взяла. Як такий дорослий здоровий син, який ще й не працює, не може придивитись за господарством. Мамі вже б життя полегшив..
Ми довго так розмовляли з бабцями. Вони багато історій цікавих розповіли. Та яблук у них все ніхто не брав. Мені вже шкода їх стало. Сама була готова купити у них ті яблука, аби вони з порожніми кишенями додому не йшли.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Їм відпочивати потрібно. Напрацювались уже за все своє життя. І от така у них віддяка на старості від дітей!
Не витримала, купила у них все, що було. Хоч своїх повно, дівати нікуди. Та це було не так важливо.
Вони всередині були не дуже хороші. Не дивно, що їх ніхто не брав. Мабуть, старенькі уже не добачають – усе в пакети поскидали, навіть не перебрали. Та головне, що бабці не здавались і стояли до останнього.
А чи часто ви ходите на ринок за продуктами?
Вранці зателефонували з лікарні. Я почув лише одне слово: «Приїжджайте!» і світ розсипався на шматочки
Тут тільки дві правильних відповіді, і лише один з тисячі зможе назвати обидві…
18 маленьких злочинів, за які не покарали через милість злочинця
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
“Мамин синочок! Справжній невдаха”, – кричали однокласники, коли Сашко прийшов на випускний з матір’ю
Відколи спробувала рецепт здобного “нічного” тіста з іншого й не готую. Готується дуже просто
Секретний рецепт, що зробить шкіру на руках шовковистою
Я зрозуміла, що чекаю другу дитину. Хотіла сказати чоловікові, але він мене випередив, і повідомив мені, що хоче розлучення, бо зрозумів, що сімейне життя – це не для нього. Я повернулася в село до батьків
Жарти для гарного настрою
Все своє життя Галина жила лише заради свого сина. І ось така подяка…
У мене хороші стосунки з сусідкою, але мені не подобається те, що вона змушує мене водити її дітей в дитячий садочок
Ви не знайдете справжнє кохання до тих пір, поки не усвідомите цих 5 речей
5 безцінних уроків, які я засвоїв, люблячи ту, яка не любила мене
Звички для тіла жінки, яка любить і цінує себе
Егоїзм в коханні: віддай мені все в обмін на нічого
20 фотографій людей, зовнішність яких кардинально змінилася з появою дітей
Як навчитися слухати себе
Я вже говорив, що в ці штуки не дуже вірю, але тут готовий заприсягтися – це та сама кепка, що я купив батькові в Копенгагені. Можете мені не вірити, але це так
Сосиски в картопляному тісті. Діти їх просто обожнюють!
