Я пригадую, що коли навчався в сьомому класі у нас в школі вирішили провести конкурс і обрати Президента школи.
Урочисто в актовому залі директриса сказала, що кожен охочий може висувати свою кандидатуру, якщо збере не менше, ніж 10 підписів від учнів. Збори підписів тоді доручили бібліотекарю.
Повертаючись зі школи, я запропонував своїм товаришам створити партію двієчників. На наших зборах мене було вирішено висунути в кандидати в президенти.
Наступного дня, всі учні, які вчилися не дуже добре або ж просто мали почуття гумору прийшли в бібліотеку. Вийшло так, що за сім днів я набрав приблизно 40 голосів, а інші кандидати – вони були відмінницями, набрали від 5-8 голосів.
Я вже подумки розумів, що виграв, але це був лише перший етап.
Далі події були зовсім не цікаві, нам постійно давали якісь безглузді завдання: написати кращий вірш про школу або твір на тему “як я бачу роботу президента школи”.
В кінцевому результаті нас залишилося двоє. Я і ще одна дівчинка з паралельного класу. Нею захоплювалися всі, а вчителі завжди ставили її в приклад.
Вже за тиждень до виборів на головному стенді школи, звільнили місце для двох стінгазет. Ми повинні були скласти коротку передвиборчу програму. У стінгазеті потрібно було описати коротко те, як ти вчишся, які оцінки отримуєш, як покращити життя в школі.
Я дуже довго думав, що написати і в підсумку ми з моїми друзями намалювали стінгазету. Вранці, коли я прийшов в школу, побачив, що розмістила ця відмінниця.
Тоді я голосно сміявся, але зараз дивлячись на передвиборчу агітацію, я розумію, що на неї точно працював великий професійний штаб.
Великими літерами було написано “Катя Миколаївна! Хочеш бути в рядах відмінників? Віддавай свій голос за мене!”
А далі вона розмістила багато своїх фотографій з її заходів у школі. Ось Катя читає вірші, ось вона відкриває лінійку на перше вересня, ось Катя малює картину в художній школі, ось вона грає на фортепіано.
А ще був текст:
Привіт всім, мене звати Катя! Я навчаюся в цій школі ще з першого класу. Я дуже люблю співати, малювати, а у вільний час плету бісером. Я дуже ініціативна, люблю нові завдання.
Голосуйте за мене!
Я якщо чесно взагалі не зрозумів, про що її стінгазета. Адже у правилах програми було чітко вказано, що потрібно написати перелік ідей, як покращити життя в школі. І я його написав!
На стенді була моя фотографія з походу і підпис
“Cергій Михайлович. Гарант поваги до кожного”.
Текст агітації був таким:
Мене звати Сергій, зараз я навчаюся в сьомому класі, але я не відмінник. Займаюся боксом та ходжу на самбо.
Якщо ви оберете мене, тоді на вас чекають приємні несподіванки:
1. Шкільні змагання з боротьби.
2. Конкурс краси між дівчатами.
3. Відвідування комп’ютерного класу після уроків.
4. На біології роздавати мікроскопи на всі парти, а не тільки на перші!
5. Тримати пожежні виходи відкритими. Тут я подумав про інтереси старших класів, оскільки вони часто виходять курити.
6. Змінити вчителя з фізкультури, оскільки ми нічого не робимо, крім того, як постійно бігаємо по колу, поки він п’є каву.
7. Вважаю, що вчитель з образотворчого мистецтва повинен оцінювати можливості кожного учня окремо. В кожного своя уява і вміння!
8. Дзвінок для учнів, адже на перерві у нас є дуже багато справ: перебігти в інший клас, попити води, перекусити в їдальні, підготуватися до наступного уроку.
На жаль, моя стінгазета не дуже сподобалася завучу. Вже наступного дня мене викликали до директора. Там на мене одразу почали кричати, мовляв, як можна писати такі безглузді речі. Таким чином, мене одразу виключили з виборів і написали величезне зауваження в щоденник!
Вже через тиждень, дівчинку, яка залишилася єдиним кандидатом, зробити президентом школи. Загалом, просто призначили мовчазного, зручного та слухняного кандидата!
Знаєте, для мене цей урок запам’ятався на все життя. Тепер я розумію, як працюють вибори!
А чи були у вас такі вибори в школі? Як вони проходили у вас?
