Мама потребує відпочинку.
Цю фразу я чула кожного дня після повернення з пологового будинку.
Він повертався з роботи і одразу біг до дитини. Це було важливіше за вечерю чи непрочитані повідомлення на пошті Я поглянула на свого чоловіка по-новому і ще більше його покохала.
“Мама потребує відпочинку” – він посміхався і колихав сина на руках, наспівуючи колискову.
“Мама потребує відпочинку” – повторював він, коли прокидався серед ночі, щоб нагодувати малюка.
“Мама потребує відпочинку” – казав він, забираючи сина з собою на прогулянку, щоб я провела час наодинці.
“Мама потребує відпочинку” – робив він домашнє завдання з сином і пояснював йому, як розв’язуються задачі.
“Мама потребує відпочинку” – сказав він вже підлітку, який зранку повернувся після випускного вечора.
Кожного разу, коли я чула ці слова, на очах з’являлися сльози, а в душі невимовна ніжність та вдячність.
Здавалося, що неможливо кохати ще більше. Але ні. Я помилялася. Коли на світ з’явився наш онук, мої почуття до чоловіка піднялися ще на рівень вище.
“Бабуся потребує відпочинку” – навчав він онука, який розплакався, вперше залишившись з нами на ніч.
“Бабуся потребує відпочинку” – казав він, коли збирався на рибалку з онуком.
“Бабуся потребує відпочинку” – він давав малечі навушники, щоб звуки мультфільму не заважали мені спати.
Його не стало якраз перед народженням онучки. Я переїхала жити до дітей, які наполягали на цьому. У мене покотилися сльози, коли я вперше взяла на руки свою онучку. У цей момент не вистачало цих теплих слів: “Бабуся потребує відпочинку”…
Одного вечора я вже майже заснула, коли почула розмову сина з донею: “Спи, маленька. Мама потребує відпочинку”. Він ніжно колихав ліжечко доньки і співав татову колискову.
Чоловік пішов на той світ, але його фраза “мама потребує відпочинку” досі живе.
А яку мораль ви почерпнули з цієї історії?
