Завжди боялася одружитися з матусиним синочком. Боялася і попалася – ось у чому вся іронія. Владу вже 30 років, а його мама і досі розказує йому, як жити. Хоча, крім мого чоловіка, у неї є ще й донька. Але доля тієї матір зовсім не тривожить.
І якщо колись те, як матір керує сином не сильно впадало у вічі, то зараз я дивитися на це не можу. Через капризи матері мій коханий постійно змінює роботу. Свекруха постійно нагадує синові, що він народжений для кращого. Ось тільки те краще не завжди приносить хороші гроші. Тож і мусить мати утримувати власного сина в такому віці. Вона, до слова, не бідна. У банку працює, тож гроші має.
Минулого місяця ми з чоловіком їхали на ювілей до знайомої. Поїхали купити йому костюм. Я вибирала за своїм смаком. Свекруха коли побачила, ледь не знепритомніла. Їй костюм зовсім не сподобався. Тож матінка проспонсорувала дитині ще й одяг. А нещодавно ми переїхали в нову квартиру. Нам її також купила свекруха. Оформила там усе, звичайно ж, на свій лад і мені щось змінювати не дозволяє. Ну нехай, я не перечу. Усе одно стільки грошей пішло. Ми б таких не назбирали.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Але я вирішила поміняти деякі меблі. Тишком-нишком, щоб та навіть не знала. Думала, завезу, а свекруха ж потім силою їх не викине з дому. Та куди там! Чоловік їй усе того дня й розповів. Дарма я з ним радилася! Свекруха мене одразу набрала і давай відчитувати, як першокласницю на лінійці. Потім перед фактом мене поставила: або живу з тим, що є, або іду з дому геть. Я от тільки не збагну, яке їй діло, на чому ми спати будемо. І так ремонт сама оформила. Їй цього мало?
І хочеться сказати їй спасибі за все, а з іншого боку відчуття, що контролюють тут не тільки мого чоловіка, а й мене. А я до такого не звикла.
У свекрухи все просто: хто ще знає, як синові краще, якщо не його мама? Влад і сам не в захваті від такого тотального контролю. Але в обличчя матері цього не скаже. Боїться.
А останньою краплею став приїзд моєї мами із села. Ми навіть на поріг вступити не встигли, як мій обранець заявив:
– П’ємо чай і я вже викликаю таксі. Теща до родичів хай краще з’їздить.
Він уже встиг все обговорити зі свекрухою і та порадила якнайшвидше випровадити тещу з дому. Боїться Владова мама, що моя ненька на зятя негативно вплине. І з якого б це дива їй на нас впливати? Єдина, хто любить цим займатися – сама свекруха. Ось кого в дім пускати не треба.
Мене так розділив цей вчинок чоловіка, що я не витримала. Зібрала речі і поїхала з дому разом із мамою.Нехай Влад живе зі своєю матусею, якщо йому так хочеться, а моєї ноги там більше не буде!
А як на місці жінки вчинили б ви?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
