«До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх» – мудра притча про відданість

Дорогою, яка вже дуже давно заросла йшли своїм шляхом чоловік з собачкою.

Вони обоє були дуже стомленими, але вони побачили красиву місцину, де росли різні квіти, грала музика і був прекрасний потічок.

– Що це таке? – запитав чоловік у людини, яка стояла біля воріт, які загороджували цю красу.

– Це рай, ти вже помер, і тепер можеш увійти і тепер ти зможеш гарно відпочити.

– А є там вода, я дуже хочу пити?

– Ясна річ, адже це ж рай.

– А мене нагодують?

– Ти матимеш все, абсолютно все, що бажатимеш.

– Та зі мною мій друг – пес.

– Залиште свого пса тут, а самі відправляйтеся до раю, бо у нас не можна з кимось.

Пішов чоловік зі своїм другом далі, адже не хоті його залишати заради води та їжі.

Йшли води далі і знову бачать якусь гарну ферму на якій росте чимало фруктових дерев і є джерела.

– Я дуже хочу пити, – попросив чоловік у охоронця ферми.

– Прошу, заходьте, є на території джерело.

– А моя собака?

– Так, беріть його, і там є спеціальна поїлка для песиків.

– А можете мене нагодувати?

– Так, добре, я маю вечерю, можу поділитися.

– А для мого песика?

– Думаю, що я знайду для нього щось.

– А куди я потрапив?

– Це рай.

– Справді? Мені вже казали, що я був біля раю, але мене туди не впустили з моїм псом.

– Рай тут! А там було пекло!

– А як так? Я ж міг покинути свого друга і сам опинитися в пеклі?

– Так, ти все правильно розумієш. Той, хто зрадив свого друга, у рай не потрапить!

А ви цінуєте своїх друзів?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Anna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector