У мене є колега, яка постійно економить на собі через брак коштів. Марія не купує нового одягу, самостійно робить собі манікюр і харчується на роботі виключно домашньою їжею. Але я не розумію, куди вона витрачає зарплату і аліменти колишнього чоловіка, якщо навіть з дитиною сидить свекруха, а мешкають вони разом з її батьками.
Виявляється, що нічого жінці задаром не дістається. Мати чоловіка няньчиться з онуком за гроші, а її рідні мама з татом також беруть певну суму за оренду кімнати. Я не могла повірити, що таке взагалі можливо.
Ми познайомилися з Марією пів року тому, коли вона влаштувалася в нашу компанію. Жінка якраз розлучилася з чоловіком і повернулася в рідний дім. Оскільки у нас було багато спільного, ми швидко знайшли спільну мову.
З розповідей подруги я знала, що її батьки – забезпечені люди. У них був власний дім, хороше авто і непогана робота. Усю молодістю вони багато подорожували і втсигли побачити пів світу. Марія розказувала, що батьки виділили їм з сином окрему кімнату після розлучення. У мене навіть не виникало думки, що це могло бути на платній основі.
Та жодних поблажок до доньки у них не було. Тато одразу сказав, що Марія повинна відповідати за себе і свою дитину, а не висіти на шиї у рідних.
У подруги не було іншого виходу. Доводиться платити за оренду кімнати. Зрештою, у домі з близькими все ж життя спокійніше.
Харчування у них також роздільне. Матір виділили для доньки окрему полицю в холодильнику. Щоправда, свого онука бабуся з дідусем інколи пригощають солодощами чи фруктами.
Я не розумію, як батьки можуть бути такими жорстокими. Адже Марія після розлучення була без гроша. Аліменти вона почала отримувати набагато пізніше. За цей час накопичився чималий борг, тому жінці потрібно було терміново піти на роботу, щоб виплатити його своїй матері і татові.
Раніше подруга самостійно займалася вихованням сина, але тепер у неї на це бракувало часу. Довелося шукати няньку. Оскільки невістка була в нормальних стосунках з колишньою свекрухою, то вирішила поцікавитися в неї, чи не знає вона людей, які б погодилися сидіти з дитиною за невелику оплату. Стара пенсіонерка сказала, що й сама за гроші може це робити, тим паче онука вона дуже любить.
Марія погодилася. Бабуся знала про усі особливості догляду за її сином, тому їй можна було довіряти. А знайти іншу нормальну відповідальну няню – непросте завдання. Тож Марія почала відвозити сина перед роботою до свекрухи.
Проте зарплатні жінки вистачає лише, щоб зводити кінці з кінцями. Їй доводиться на всьому економити. Звичайно, що від витрат на власні “хочу” довелося відмовитися.
Я не розумію, як батьки можуть забирати в рідної доньки останню копійку, знаючи, що їй так не просто. Однак у кожного свої погляди і переконання…
А які у вас думки з цього приводу? Чи повинні батьки брати гроші за допомогу своїм дорослим дітям?
