До виховання дітей необхідно ставитися з максимальною відповідальністю, в іншому випадку вчинки батьків назавжди залишать відбиток на психіці дітей, так показав гіркий досвід наших героїв. Саме тому ви самі можете судити про важливість і актуальність даної теми
Ми вивчили безліч особистих історій, щоб можна було написати цю статтю, і ви могли почерпнути щось для себе, щоб не повторювати чужих помилок.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
****
У дитинстві мої батьки мені все забороняли: не можна було переходити дорогу самостійно, гуляти з друзями, навіть йти додому зі школи з друзями мені забороняли (мій тато забирав мене на машині). На всі питання батьки відповідали мені банальними фразами про те, що вони відповідають за мене і їм все одно на інших дітей, за яких мої батьки не несуть відповідальності. Відтоді пройшло багато років, і я вже давно живу сама. Нещодавно я почула від батьків фразу, що їм все одно чим я займаюся у свій вільний час. Я зробила висновок, що в дитинстві вони не хвилювалися за мене, а просто знімали з себе відповідальність, залишаючи мене вдома.
***
Я ріс в 90-х, грошей особливо не було. На Дні народження мені дарували одяг: светри, футболки, черевики. Власне мені дарували все те, що і так довелося б купувати. Моєму другові подарували пилосос, прибирання – було його обов’язком після школи. Через тиждень йому це заняття набридло. І ми пішли разом в комісійний магазин, щоб поміняти пилосос на приставку з картриджами. Коли про це дізналися батьки, то виявилося, що пилосос був їх. Але назад його вже продали моїм батькам як б / у. А приставка залишилася у нас, в неї ми ще довго років грали з одним.
***
Мені завжди дарували речі, які потрібні були батькам. Так на 14-річчя мені подарували мікрохвильову піч, оперуючи тим, що мені подобалося у бабусі готувати бутерброди. На другий День народження мені подарували праску. Тато спершу натякав, щоб я купила її зі своїх кишенькових грошей, але мені вона була просто не потрібна. Потім вона просто загубилася при переїзді.
***
Мій друг розповідав мені, що в 5 років він мріяв про конструктор Lego з катером. І одного разу батьки подарували йому його. Конструктор був величезним, багато деталей … Коли друг прийшов додому після садка, то побачив, що його батько сам зібрав конструктор, а щоб деталі не загубилися, ще й склеїв їх.
***
Мама мене вчила в дитинстві, що мене будуть карати тільки за брехню, а не за вчинки. Відтоді коли я говорила правду, мене все одно лаяли. Зараз я вважаю за краще говорити правду, але не всю.
***
Зараз у мене своя сім’я, є чоловік і діти. Я відмінна господиня, але в дитинстві думала, що це не так, тому що мені не давали що-небудь робити. Зараз, коли я приїхала в гості до батьків, мені так само не давали нічого робити, а в кінці дня дорікали, що я погана господиня. У підсумку, я зрозуміла, що причина була у відсутності віри в мене в дитинстві.
***Коли я вчився в школі, мої батьки перевели мене в більш престижну школу без моєї згоди. я протестував весь тиждень, тому що мене просто поставили перед фактом, і я опинився без друзів. Інтерес до навчання пропав, успішність знизилася, так і «петляв» до 11 класу.
***
Мій тато був військовим і часто їхав у відрядження. Коли я була маленькою, я часто зустрічала його на зупинках, коли він приїжджав. Улюбленою розвагою моєї мами було говорити, що в інший кінці вулиці йде тато, коли ми виходили з дому. Я з криками бігла до нього і обіймала. У підсумку, коли я піднімала голову бачила, що це не тато, а чужий мужик. Я плакала, а мамі було весело.
***
Свої перші кишенькові гроші я отримала в 8 років. Я дуже хотіла наручний годинник. І ось цей день настав, ми йдемо вибирати новий годинник. Я показувала батькам, які годинники мені подобаються: з мелодіями, електронні, кольорові. Батьки вибрали мені годинник на свій смак: золотий, з незручним ремінцем, дрібними цифрами. Я одягнула його один раз, можливо, і зараз десь він лежить без толку, в той час мені було дуже прикро.
***
Мама завжди довіряла чужим словами більше, ніж моїм. Що б я не говорила, все сприймалося несерйозно і з критикою. Зараз пройшло багато років, я як і раніше нічим не ділюся з батьками, щоб в зайвий раз не слухати критику. Обговорюю з батьками тільки позитивні моменти в житті.
***
У мене є безліч історій зі шкільного життя, але одну історію я запам’ятала на все життя. Тоді у моєї однокласниці був День народження. Святкувати повинні були в її квартирі, батьки планували піти, щоб не заважати нам. Коли я розповіла це своїй мамі, мене не відпустили. Ще й сказала, що ми там хлопців покличемо і я завагітнію. Зараз, через багато років, я не довіряю мамі ніяку інформацію про своє особисте життя і хлопців.
***
Одного разу, коли я вчилася в школі, одна дівчинка з мого класу не могла знайти свій телефон. Коли я прийшла додому пролунав дзвінок з рюкзака, це виявився той самий загублений телефон. У те, що я не крала, і він виявився у мене випадково, мені ніхто не повірив. Мало того, мене ще змусили вибачатися в школі перед дівчинкою, і ніхто навіть не захотів прийняти мою сторону і вислухати мене. Прикро досі.
***
Коли я була маленькою, я жила в селі. Одного разу нас взяли на роботу, яка полягала в тому, щоб прибрати ділянку під будівництво. Ми працювали весь день до мозолів, мріючи на що витратимо свої отримані гроші. Але коли закінчили, моя мама при всіх забрала у мене все. Я сиділа і плакала всю ніч в городі. Коли мене знайшли, тато мені все повернув і справедливість затріумфувала.
***
Я почала заробляти гроші в 12 років, тоді на свої перші кошти я купила додому дошку для нарізки овочів. Вдома була стара дерев’яна дошка, я ж купила червону красиву польську. Коли принесла її додому, мама сказала, що більше я нічого купувати не буду, і надалі вона забрала у мене всі гроші. Зараз я приховую свої заробітки і нічого не розповідаю своїй мамі.
***
У мене було прекрасне дитинство, нас було 4 братів. Але мене завжди турбував той факт, що будь-які гості були вагомішими від нас – дітей. Коли до нас в гості приходили діти знайомих або родичів, у них було більше прав, ніж у нас. Нам же говорили просто не звертати увагу на їх «витівки». Зараз пройшло достатньо часу, але осад залишився у мене і у братів.
***
Коли я був маленький, ми з батьками переїхали в інше місто. Яким було моє здивування, коли я виявив, що на новому місці ніде немає мого улюбленого велосипеда і трактора. Мені сказали, що я з нього виріс і віддали сусідським хлопчикам в старому місті. Але я переживав це дуже важко і ридав ще рік.
У вашому дитинстві були схожі випадки?
Мій майбутній чоловік не попереджає, що його друзі залишаться у нас! А це трапляється часто
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Пишні оладки за рецептом моєї мами. Завжди пухкі та ніжні!
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Вирішив зрадити дружині. Наш шлюб якраз переживав не найкращі часи – буденність, діти, сварки
18 рідкісних явищ природи, в які не повіриш, поки не побачиш на власні очі
Чому необхідно телефонувати мамі частіше
Мама мого чоловіка на дух не переносила мене та мого сина. Світлана Вікторівна була зла на те, що її єдиному синочку попалася “розлучена з причепом”
Аналізи підтвердили мою вагітність. Йшов другий місяць, але ось хто був батьком, точно сказати не могла. У мене були три кандидати на цю роль
Ти пошкодуєш, що вона пішла, але буде пізно
А на наступний день мені на картку прийшли 100 гривень. Допомога від доньки
Залишайся одна, поки не зустрінеш такого чоловіка, як цей
9 чоловіків чесно зізналися, що змушує їх НІКОЛИ не зраджувати
Я не повірив своїм очам – на снігу лежала дитина, зовсім маленька, пів року, не більше
Я була обурена. Чоловік сказав, що я погана дружина, бо не маю чим нагодувати його
18 фотознімків хмар, в яких неможливо не розглянути зображення
Найкрасивіші жінки за знаком Зодіаку: які вони?
Галя промовчала і вирушила додому. Радісний настрій від зустрічі з подругою зник
